Денежные потоки, аннуитет

Скачать реферат: Денежные потоки, аннуитет

Контрольне запитання № 9 “Управління вихідними грошовими потоками.

Економічне середовище, де функціонують суб’єкти ринку пов’язане з грошовою сферою.

Сфера, в якій функціонують банки, складає грошовий оборот.

Організація і управління потоками грошей, що складає грошовий оборот, змінює кон’юнктуру грошового ринку , і т. ч. реалізує свою роль в економіці. Тому суть і основи грошового обороту важливі для пояснення механізму функціонування грошово-кредитної системи.

Вся сукупність грошових платежів, здійснюваних суб’єктами ринку, складає грошовий оборот.

Всі платежі групуються в потоки. В залежності від місця в процесі суспільного відтворення виділяють:

  1. сплата фірмами необхідних ресурсів, які закуповуються у населення;
  2. сплата урядовими органами ЗП державним службовцям;
  3. доходи домогосподарств від реалізації ресурсів фірмам;
  4. сплата чистих податків сімейними господарствами;
  5. формування сімейними господарствами заощаджень, що надходять на грошовий ринок;
  6. видатки сімейних господарств на споживання;
  7. мобілізація фірмами на грошовому ринку інвестиційних коштів;
  8. інвестування видатків фірм;
  9. мобілізація державою коштів на грошовому ринку (державні кредити);
  10. державні закупки;
  11. сплата продуктів, що надходять в країну , як імпортні;
  12. надходження грошових коштів з сектору світового ринку для сплати експорту;

Оскільки національна економіка постійно взаємодіє з світовою, доцільно виділити:

13. доходи фірм від реалізації своїх товарів і послуг (національного продукту);

14. чисті надходження грошових коштів з світового грошового ринку на внутрішній;

15.чистий відтік грошових коштів з внутрішнього на світовий грошовий ринок.

Така схема грошового обороту будується на основі механізму “Модель кругообігу доходів і продуктів”. Ця модель відображає реальну ситуацію, яка склалася в ринкових економіках розвинутих країн. Умовним допущенням є те, що всі ресурси, необхідні для діяльності фірм, як і самі фірми, знаходяться у власності сімейних господарств. В дійсності, частина ресурсів і фірм знаходиться в державній власності. Тому деяка частина грошових потоків не проходить 23. через сімейні господарства. Особливе значення такі потоки мають в неринковій економіці (Україна).

Тому, згідно цієї схеми ми робимо ще одне припущення, зважаючи, що в майбутньому процес приватизації трансформує державну власність в приватну.

Грошовий оборот можна представити як взаємозв’язок здійснюваних в економіці грошових потоків. Всі суб’єкти національної економіки в такій схемі поділяються :

  • фірми
  • сімейні господарства
  • уряд

Ці сектори пов’язані грошовими потоками, які проходять через ринок ресурсів, продуктів, грошовий і світовий ринки. В кожному секторі є вхідні та вихідні потоки. Така ситуація дозволяє збалансувати економіку світу і забезпечити замкнутість кругообігу грошей. Ця замкнутість - основне джерело стабільності економіки.

Номінальні обсяги національного продукту та національного доходу і відповідні їм потоки рівні.

Найбільш очевидно балансуються потоки національних господарств. З отриманого національного доходу (3) , вони сплачують чисті податки (5) і купують необхідні товари (4), заощадження продаються на грошовому ринку (6).

На рівні держави грошові потоки балансуються за допомогою позичання коштів на грошовому ринку (9). Це необхідно, якщо чистих податків (5) недостатньо для утримання державних службовців і державних закупок. (бюджетний дефіцит).В цьому випадку необхідний 6 потік: надходження заощаджень населення на грошовий ринок.

Фірми збалансовують грошові потоки за допомогою грошового ринку. Припускається, що доход приватних фірм надходить до сімейних господарств. Тому у фірм не залишається коштів для розширення. Ці кошти мобілізуються на грошовому ринку.

Балансування грошових потоків, що обслуговують окремі ринки, досягається інакше. На ринку ресурсів регулювання автоматичне: все, що витрачається фірмами на ресурси, отримується сімейними господарствами як НД (1 і 3).

В умовах замкнутої економіки балансування потоків ринку продуктів теоретично також автоматичне. Але економіка України - відкрита і має місце притік та відтік грошей (11 і 12). За умови, коли імпорт дорівнює експорту, відбувається балансування цих потоків. Але, в дійсності, це несе загрозу дестабілізації грошового обороту.

Якщо імпорт більший за експорт, гроші з національного рівня переходять на світовий (11>12). Тоді національний продукт (13) буде більший ніж НД (3). Різниця - чистий імпорт. В цьому випадку виникнуть труднощі з реалізацією національного продукту в межах країни. Ця диспропорція не може бути вирівняною розширенням внутрішнього грошового обороту. Якщо збільшити пропозицію грошей, це збільшить потік до рівня національного продукту. Проблема реалізації буде вирішена, але ціною інфляції. Додаткові кошти надійдуть до фірм і будуть спрямовані на оплату ресурсів. Це збільшить сумарний об’єм 4, 8, 10 потоків. Зростання попиту ініціює ріст цін на цих ринках. Тоді для реалізації національного продукту знову не вистачатиме грошей.

При чистому імпорті найкращий варіант - запозичення коштів з світового грошового ринку: отримання кредитів в іноземних банках для сплати імпорту або продаж на зовнішньому ринку національних фінансових активів. Мобілізовані кошти складають додатковий потік капіталу (14). Ці кошти збільшать потоки 8 і 10, а також попит на ринках продуктів,, що буде сприяти реалізації цих продуктів. В результаті - зрівняння потоків 3 і 13 без інфляції.

В умовах чистого експорту додаткові кошти приходять на внутрішній ринок Т. ч. зменшується потреба запозичення коштів іншими шляхами, а це розбалансує внутрішній грошовий ринок. Для вирівнювання ситуації необхідно пропонувати зайві кошти на світовому ринку.

Через механізм врівноважування чистого імпорту і чистого експорту досягається збалансування грошових потоків, що пов’язують національну економіку зі світовою.

За допомогою фінансових операцій реальні активи трансформуються у грошові кошти і навпаки через механізм грошового ринку. Національний продукт і НД повинні балансуватися, що спричиняє необхідність збалансування їх складових. За спрямування ці складові поділяються :

  • потоки ін’єкційні - На цю суму зростає надходження коштів на внутрішній ринок (інвестиції, державні закупки).
  • потоки витоку - чисті податки, заощадження, сплата чистого імпорту. На цю суму зменшується використання сімейними господарствами НД

Балансування потоків ін’єкцій та потоків витоку - один з найважливіших механізмів регулювання внутрішньої економіки.

Грошова маса, що обслуговує ринок товарів постійно рухається бо суспільне відтворення є неперервним процесом.

Постійне переміщення грошей між суб’єктами ринку - грошовий оборот.

На мікрорівні гроші обслуговують оборот індивідуального капіталу.

Г-Т...В...Т’-Г’

Г-Г’- грошовий оборот на мікро рівні., рух грошей як капітал.

Ці гроші авансуються на виробництво. але повертаються з приростом. Завдяки цьому можливе розширення індивідуального виробництва.

Гроші на мікрорівні - абстрактна самозростаюча вартість.

Грошовий оборот на мікрорівні має хар-ки:

  • замкнутість лінії руху грошей.
  • зростання грошової суми при поверненні її на вихідні позиції

Перетворюючись на капітал. гроші і далі виконують свої функції.

На макрорівні грошовий оборот обслуговує рух суспільного капіталу. Обіг суспільного капіталу - не просто сума обігів індивідуального капіталу., він включає нові елементи і має свою специфіку.

Гроші купуються як капітал. тому передбачена виплата %. Вільні кошти в конкретний час є у багатьох, і ця сукупність створює пропозицію грошей. Ця сфера створює внутрішній грошовий ринок. Гроші на ньому - позичковий капітал.

Частина грошей, отриманих після закінчення виробництва, використовується на погашення позичок. Інша частина - затрати на виробництво. Оплата продуктів виробництва надходить до ін суб’єктів, які повертають її на грошовій ринок.

Третя частина Г’ - новостворена вартість у формі ЗП і прибутку. ЗП покидає обіг капітулу, але прибуток надходить в банки, збільшуючи пропозицію на грошовому ринку. На мікрорівні рух грошей замкнутий, починається і закінчується на грошовому ринку.

Грошові потоки від основної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Грошовий потік у результаті операційної діяльності - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів у результаті основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

  • змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
  • наведені в негрошових статтях;
  • наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.

Грошовий потік у результаті інвестиційної діяльності - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів у результаті придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції".

Грошовий потік у результаті фінансової діяльності - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів у результаті діяльності, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).

Грошовий оборот - єдине ціле, але іноді може розриватися. Такий сегмент грошового обороту називається фінансовою сферою, а відповідні відносини - фінансовими.

Другий сегмент грошового обороту - кредитний ринок.

Сегменти грошового обороту взаємозв’язані і взаємодіють.

Загальна сукупність грошових потоків у країні поділяється на дві сфери:

  • готівкові
  • безготівкові

Сукупність грошей в усіх їх формах, що знаходяться у суб’єктів економіки складають грошову масу. Вона має складну структуру і динаміку руху. В структурному напряму грошову масу поділяють на 4 напрями:

  • за ступенем ліквідності
  • за формою грошей
  • за розміщенням у конкретних суб’єктів ринку
  • за територіальним розміщенням.

Чим менша грошова маса тим легше державі керувати грошовими потоками. Грошовою базою в економіці називають найбільш ліквідні кошти у суб'єктів ринку. Грошові агрегати поділяють масу грошей на такі складові:

М0 - готівка і банківські вклади до запитання.

М1 - це М0 + строкові вклади, заощадження в банках, і взаємні фонди грошового ринку.

М2 - це М1 + депозитні сертифікати номіналом вище 100.000 долл., строкові угоди про зворотній викуп та позики в євровалюті.

L - М2 + запаси ощадних БОН, комерційних паперів та банківських акцептів поза банківською системою. Агрегати відрізняються не тільки кількістю але й якісно, наприклад М0 - це кошти в обігу. М1-найтісніше пов‘язане з товарною масою, що сплачується в кредит. М2 та L враховують заощадження, тобто якісно новий елемент грошової маси. Градація грошової маси за ступнем ліквідності пояснює на скільки гроші готові до обороту. Швидкість обігу також характеризує грошову масу і має обернено пропорційний зв‘язок з нею.

Швидкість грошового обороту - це частота переходу грошей від одного суб‘єкта до іншого. Основними чинниками швидкості обороту є:

  • наявна товарна маса
  • частота виплати доходів
  • загальний стан грошового ринку.

Швидкість обігу може вимірюватись числом оборотів за конкретний період (як правило 1 рік), або тривалістю одного обороту. Швидкість обігу грошей характеризує загальну інтенсивність економічних процесів.

Закон грошового обігу

Суть протягом певного часу для обігу необхідна конкретна об‘єктивно-обгрунтована маса купівельних і платіжних засобів.

Кн=Кф

Кн=ΣЦт/О ΣЦт - сума цін товарів, що готові до реалізації

О- швидкість обігу.

В кожний конкретний момент часу ΣЦт непостійна і на неї можуть впливати кредитні відносини, та безгрошові розрахунки. Саме тому формула трансформується:

Кн=(ΣЦт - ΣКт + ΣП - ΣВп)/О

ΣКт- маса товарів, що купується в кредит

ΣП - платежі, строк погашення яких наступає в даному періоді

ΣВп - взаємопогашені платежі

Кн розраховується на конкретну дату.

Автоматичне регулювання...

Йому на зміну прийшло державне регулювання... Бюджетний дефіцит; інфляція (Кф>Кн); кредитні гроші; необхідність регулювання.

Будь яка компанія повинна мати достатньо грошових ресурсів для своєчасної оплати поточних рахунків. Компанія, що не здатна виконувати цю умову. Втрачає свою ліквідність та опиняється у дуже складному фінансовому становищі.

Іронія полягає у тому, що подібне трапляється навіть з тими компаніями, які отримують непоганий прибуток. Дуже часто складне фінансове становище, у яке потрапляє компанія, спричиняється збитками, проте, як ми вже обмовилися. Це може статися і тоді, коли прибутки досить високі. Справді, прибуткові малі компанії, що швидко зростають, часто потерпають від нестачі грошових коштів.

Відтік коштів спрямовується, головним чином, за двома напрямками:

  • Сплачування кредиторської заборгованості, наприклад постачальникам сировини та послуг;
  • Виплати та інші поточні витрати.

Існують такі основні напрямки витрати коштів більшості підприємств: закупівля сировини, деталей, запасів, зарплата робітникам та службовцям, відсоток, плата по рахунках за комунальні послуги, податки.

Зменшення пасивів. Пасив підприємства включає усе, що воно повиннео іншим: банківські позики, виплата постачальникам і податки. Фонди, одержувані підприємством, можуть піти на зменшення пасиву, наприклад, повернення банківських позик.

Платежі власникам. У приватних підприємствах і товариствах усе, що залишилося після збільшення активів і зменшення пасивів, належить власникам. У корпораціях капітал, що підприємство не використовують на себе, виплачується власникам у виді дивідендів.

Керування поточними активами.

Під поточними активами розуміються активи, що підприємство може тримати в межах роки. Цикл оборотного капіталу. Поточні активи використовуються в якості оборотного капіталу. Фонди, використовувані в якості оборотного капіталу, проходять визначений цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюють у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунку дебіторів; рахунки дебітора оплачуються й інкасуються, перетворюючись у ліквідні активи.

Ефективне використання оборотного капіталу. Будь-які фонди, не використовувані для потреб оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу або виплачені у виді прибутків власникам. Один із засобів економії оборотного капіталу полягає в удосконалюванні грошовими потоками за допомогою:

- планування закупівель необхідних матеріалів;

- уведення жорстких виробничих систем;

- використання сучасних складів;

- удосконалювання прогнозування попиту;

- швидкої доставки.

Другий шлях скорочення потреби в оборотному капіталі складається в зменшеннірахунків дебіторів шляхом жорсткості кредиткою політики, в оцінці непотрібних фондів, що могли б бути використані для інших цілей, в оцінцірахунків, запропонованих до оплати.

Третій шлях скорочення витрат оборотного капіталу полягає в кращому використанні готівки. По банківських рахунках, на яких фірми тримають свої ліквідні активи, відсоток не сплачується. Проте інші ліквідні активи приносять прибуток у видівідсотків.

Керування грошовими потоками.

До основних активів ставляться ті, що фірма використовує більш року. Вони включають основний капітал і природні ресурси. Однієї з обов'язків фінансистів є вибір варіанта використання наявних фондів: на придбання основного капіталу або збільшення поточних активів, або скорочення пасиву, або на сплату власникам. При ухваленні рішення необхідно порівняти вартість нового капіталу з додатковою вартістю або з розмірами скорочення витрат, до якого призведе його використання.

Рішення про придбання основного капіталу укладається в процесі упорядкування кошторису капіталовкладень і їхньої окупності. Це складний процес, оскільки “плюси” додаткових основних активів звичайно виявляються по істеченії декількох років.

Та обставина, що головним для фінансистів є основний капітал, не повинний відривати їх від необхідності ефективного керування нерухомістю.

Контрольне запитання № 10 “Сутність та розрахунок ануїтетів.”

Ануїтет, аннюїтет, погашення, річна частка (annuity, Anny; constant annual principal and interest repayment; аннуитет, погашение, годовая доля) - 1) щорічні рівномірні платежі чи надходження грошових коштів через однакові проміжки часу при використанні постійної ставки відсотка/проценту; як правило, виплачують кредитору впродовж тривалого часу за одержаний від нього кредит (позику), включаючи відсотки/проценти; 2) річний внесок у рахунок амортизації чи погашення позики.(Фінансовий словник УкрСибБанку)

Ануїтет (annuity) Серія регулярних (щорічних –прим.пер.) рівновеликих виплат. Багато фінансових розрахунків провадяться за формулою ануїтету, скажімо, виплати строкових позик, прямі амортизаційні відрахування і т.ін. (Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства –К.:Всеувіто;Наукова думка,2001 (Сер. “Усе про менеджмент))

Цінність грошей в часі:

n

FV=PV(1+r) – майбутня вартість грошей

n

PV= FV / (1+r) - теперішня вартість грошей

Де: r- норма дисконту або процент

n- тривалість складання

Якщо грошові надходження незмінні по роках і приносять дохід протягом певного періоду ці грошові потоки називають Ануїтетом.

Ануїтет – рівномірні платежі юридичних та фізичних осіб, які здійснюються через однаковий інтервал часу протягом певного періоду.

Виділяють:

  1. звичайні ануїтети які здійснюються в кінці року;
  2. зі строком сплат які здійснюються на поточному періоді.

Приклад вже розрахованих даних мі можемо побачити у наступних таблицях

Таблиці дисконтування та складного процента на 10 років 1-10%%:

Табл.1 Теперішня вартість ануїтету в розмірі 1 дол.

Роки

1%

2%

3%

4%

5%

6%

7%

8%

9%

10%

1

0.990

0.980

0.971

0.962

0.952

0.943

0.935

0.926

0.917

0.909

2

1.970

1.942

1.913

1.886

1.859

1.833

1.808

1.783

1.759

1.736

3

2.941

2.884

2.829

2.775

2.723

2.673

2.624

2.577

2.531

2.487

4

3.092

3.808

3.717

3.630

3.546

3.465

3.387

3.312

3.240

3.170

5

4.853

4.713

4.580

4.452

4.329

4.212

4.100

3.993

3.890

3.791

6

5.795

5.601

5.417

5.242

5.076

4.917

4.767

4.623

4.486

4.355

7

6.728

6.472

6.230

6.002

5.786

5.582

5.389

5.206

5.033

4.868

8

7.652

7.235

7.020

6.733

6.463

6.210

5.971

5.747

5.535

5.335

9

8.566

8.162

7.786

7.435

7.108

6.802

6.515

6.247

5.995

5.759

10

9.471

8.983

8.530

8.111

7.722

7.360

7.024

6.710

6.418

6.145

Примітка: Щоб отримати теперішню вартість грошових коштів по 1 дол., треба обрати фактор дисконтування, котрий відповідає одночасно і числу періодів, і ставці дисконту. Наприклад, фактор дисконтування при періоді 6 років і процентній ставці 4% дорівнює 5.242 дол.

Табл.2 Майбутня вартість ануїтету в розмірі 1 дол.

Роки

1%

2%

3%

4%

5%

6%

7%

8%

9%

10%

1

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

1.000

2

2.010

2.020

2.030

2.040

2.050

2.060

2.070

2.080

2.090

2.100

3

3.030

3.060

3.091

3.122

3.152

3.184

3.215

3.246

3.278

3.310

4

4.060

4.122

4.184

4.246

4.310

4.375

4.440

4.506

4.573

4.641

5

5.101

5.204

5.309

5.416

5.526

5.637

5.751

5.867

5.985

6.105

6

6.152

6.308

6.486

6.633

6.802

6.975

7.153

7.336

7.523

7.716

7

7.214

7.434

7.662

7.898

8.142

8.394

8.654

8.923

9.200

9.487

8

8.286

8.583

8.892

9.214

9.549

9.897

10.26

10.64

11.03

11.44

9

9.369

9.755

10.16

10.58

11.03

11.49

11.98

12.49

13.02

13.58

10

10.46

10.95

11.46

12.01

12.58

13.18

13.82

14.49

15.19

15.94

Примітка: Щоб отримати майбутню вартість грошових коштів по 1 дол., треба обрати фактор процента майбутньої вартості, котрий відповідає одночасно і числу періодів, і ставці процента. Наприклад, фактор процента майбутньої вартості ануїтету при періоді 6 років і процентній ставці 4% дорівнює 6.633 дол.

Задача №1.

  1. Проаналізуємо слабкі та сильні сторони СП та його фінансової стратегії :

Сильні сторони СП та його стратегії:

  • Організація дочірніх компаній по торгівлі програмним забезпеченням;
  • Продумана регіональна політика у роботі з філіями;
  • Розвинута сіть київських салонів – магазинів;
  • Перспективний пріоритетній напрямок діяльності СП.

Слабкі сторони СП та його стратегії:

  • Диверсифікація діяльності проводиться в межах одного підприємства, що з’їдало оборотні кошти пріоритетного напрямку діяльності СП;
  • Непродумана політика реалізації більшості проектів;
  • Непродумана політика роботи з персоналом СП;
  • Не своєчасне виконання контрактів.
  1. Питання на яки необхідно відповісти для поліпшення фінансового стану СП:
    • Поповнення оборотних коштів для базового виду діяльності;
    • Оптимізація власних ресурсів;
    • Оптимізація штату працівників;
    • Повернення старих та залучення нових замовників.
  1. Як можливо поліпшити фінансову ситуацію для СП.
    • Фокусування діяльності на потребах пріоритетного виду діяльності підприємства;
    • Необхідно вивести інши напрямки діяльності у відокремлені юридичні підприємства з фіксованим бюджетом, або вихід на ринок з пропозицією продажу або їх акціонуванню, з подальшим направленням виручених коштів на потреби пріоритетного виду діяльності підприємства;
    • Скорочення поточних витрат по кожному виду діяльності;
    • Необхідно також розглянути варіант по придбанню банківської позики для поповнення оборотних коштів. Заставою під позику могуть бути теж споруди у місті Глухові, та незавершене будівництво у селі Проліски.
  1. Що з цього потрібно зробити у поточний період?
    • Оптимізація поточних витрат;
    • Поповнення оборотних засобів за рахунок власних резервів, або банківського кредитування;
    • Консервація інших видів діяльності та направлення звільнених коштів на пріоритетній напрямок;
    • Оптимізація чисельності працівників та їх пере кваліфікування, с збереженням ключових фігур серед персоналу.
  1. Що з цього потрібно зробити у перспективний період?
    • Продаж або акціонування рентабельних проектів яки не пов’язані з основним видом діяльності;
    • Ліквідація або акціонування нерентабельних видів діяльності.

6. При розробці нових видів послуг з метою підвищення обсягу продаж та залучення нових замовників, особливу увагу слід приділяти не тільки до продажному обслуговуванню а також і після продажної обслуговуванню їх сучасним інформаційно-програмним забезпеченням.

7. Необхідно також зазначити що згідно з новим законодавством України СП позбавлені усіх податкових та експортних пільг та переваг перед іншими підприємствами.

Задача на тему “Управління фінансовими ризиками”.

Фірма “Боверз” має наступні данні відносно прибутковості потенційного проєкту і рінку:

Стан економіки

Верогідність

прибутковість,%

Ринок

Проєкт

Глибокій спад

0.05

-20

-30

Помірний спад

0.25

10

5

Середній стан

0.35

15

20

Помірне оживлення

0.20

20

25

Швідкий підйом

0.15

25

30

Фінансові аналітики компанії дали попередню оцінку безризикованої прибутковості 8%.

  1. Яка очікована прибутковість проєкту і на ринку всередньому?
  2. Чому дорівнює значення Я для проєкту і ринку?
  3. Яка необхідна прибутковість проєкту згідно моделі САРМ?
  4. Чи треба прийняти проєкт?

Відповіді:

  1. 14.5%, 16.25%.
  2. 1.0, 1.43 .
  3. 17.3%
  4. так