Полезное

Календарь
Декабрь
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22 29
Пт 2 9 16 23 30
Сб 3 10 17 24 31
Вс 4 11 18 25  

Операции с ценными бумагами



Скачать: Операции с ценными бумагами

Зміст дипломной работы

Вступ
І Характеристика форм та методів навчання у студентській освітньо-віковій групі
ІІ Розробка навчальної програми дисципліни “Діяльність комерційних банків”
   1 Цілі навчання, загальні відомості про дисципліну
   2 Структурна декомпозиція курсу
   3 Тематичний план курсу
   4 Модель засвоєння бази знань
   5 Форми та методи контролю
ІІІ Розробка навчально-методичних матеріалів до теми “Інвестиційні операції комерційних банків”
   1 Місце теми в структурі курсу
   2 Модель засвоєння бази знань
   3 Рекомендації до проведення занять
   4 Завдання для самостійної роботи
   5 Вправи та задачі до теми
   6 Тестові завдання по темі
ІV Організаційні основи реформування економічної освіти в школі
Заключення
Список рекомендованої літератури

Вступ

На запитання чи впливає економічна освіта на рівень економічного розвитку в країні сьогодні однозначно відповідаємо “так”, хоча масштаби такого впливу визначити поки що тяжко. Отже система ефективної економічної освіти, звичайно, необхідна суспільству, і з чим однозначно слід погодитись, так це - з необхідністю реформування сучасної системи економічної освіти в Україні.

Звичайно, що ці останні роки економічна освіта в Україні не стояла на місці. І це в першу чергу обумовлено тим, що об’єкт вивчення в цій галузі стрімко видозмінювався. Зміни в економіці неминуче приводять до реформ в економічній освіті, адже безглуздим було б вчитися жити вчора, а не сьогодні чи завтра.

Іншим є питання як швидко і наскільки ефективно відбуваються зміни в системі економічної освіти України. Специфіка і особливість її серед інших видів освіти полягає в тому, що кожен з нас вивчає економіку в практичному житті, незалежно від бажання. А практика, як відомо, завжди підштовхує розвиток теорії. Тому навряд чи можна говорити, що без дерективних методів з боку Міносвіти або інших органів економічна освіта застигла в своєму розвитку. Інше, якщо ми скажемо, що правове врегулювання, політика уряду спрямована на підвищення рівня економічної освіти сприятимуть швидшому виведенню її на світові стандарти, підвищенню її доступності для більшості верств населення тощо.

І . Характеристика форм та методів навчання у студентській освітньо-віковій групі.

Дана методична розробка призначена для викладання в вищому навчальному закладі економічного спрямування, наприклад у фінансово-банківській школі. Студенти такого закладу знаходяться у віці від 18 років і до 22 - 23 років. Характерною рисою психічного розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Вивчення даного предмету відбувається, як правило, не на перших курсах, а вже ближче до завершення навчання. Відповідно на старших курсах мотивація студентів посилюється, чому сприяє остаточне усвідомлення цілей свого навчання у вузі, уявлення про свою майбутню діяльність, зв’язок з практикою і т.д. Так для студентів на даному етапі найбільший інтерес викликають предмети і заняття якнайбільше пов’язані з практичною їхньою майбутньою або теперішньою професійною діяльністю. Враховуючи все вище сказане, можна зробити висновки, що важливим дидактичним принципом в даній конкретній ситуації є зв’язок теорії з практикою.

Разом з тим є і деякі негативні наслідки цього процесу. Справа в тому, що в юнацькому віці все ще зберігається схильність переоцінювати власний досвід і власні знання. Тому нерідко студентами, накопичений за останні декілька років власний досвід, ставиться вище всіх тих теоретичних надбань, які намагається донести до них викладач.

Тому велику роль відіграє рівень компетентності викладача у всіх аспектах предмету вивчення або обговорення.

Ефективними методами проведення занять з обраної теми і предмету вцілому можуть бути дискусії, розв’язування конкретних проблемних ситуацій тощо. Студенти повинні мати змогу на заняттях висловити свою думку з даного предмету, що потім сприятиме сприйняттю ними інформації, що надходить від викладача.

Звичайно велике значення для проведення занять з активним залученням студентів до співробітництва має актуальність обраного для цього предмету обговорення, а також те наскільки студенти знайомі з цією сферою діяльності.

У зв’язку з вище сказаним, а також з огляду на те, що при використанні так званої модульної системи освіти, різні суб’єкти навчальної групи підходять до вивчення окремого предмету або предметного модулю з різним рівнем початкових базових знань, умінь, навичок доцільно на початку вивчення такого предмету (модулю) проводити заняття-перевірки початкового ступеню базових знань, необхідних для сприйняття нових знань. Широко впроваджуваною формою таких перевірок останнім часом є проведення комплексних іспитів. Результати такого іспиту, що, наприклад, включатиме питання з політичної економії, економічної історії, мікро та макроекономіки, загальної теорії грошей, дозволяють оцінити готовність студента до вивчення курсу “Банківська справа”.

Враховуючи специфіку курсу, а також очікування студентської аудиторії щодо нього, ефективним методом проведення занять можуть бути малі групи.

Згідно з найновішими течіями в менеджменті одним з найпродуктивніших форм управління персоналом є командна робота, прийняття і формування колективних рішень. А робота в малих групах в процесі навчання є безпосередньою імітаційною формою командної роботи. Іншими перевагами цього методу є:

  • він розвиває вміння колективно приймати рішення та генерувати ідеї;
  • виховує почуття відповідальності не лише за свої дії, але й за дії інших учасників групи;
  • дає можливість оцінити рівень власної компетентності в порівнянні з іншими партнерами, а також перевірити свою точку зору з приводу будь-якого явища, питання, проблеми співставляючи її з поглядами інших учасників групи.

Паралельно з використанням малих груп при проведенні практичних та семінарських занять з курсу “Банківська справа” ефективними були б дискусії, бесіди, а також заняття типу “ наукові конференції”.

На таких заняттях студенти мали б висловлюватись з приводу найбільш зацікавивших їх питань, актуальних проблем, з якими вони, можливо, стикаються самі, або про які добре освідомленні, а також залучати своїх одногрупників до вирішення, обговорення цих питань.

Звичайно коло методів та форм викладання цими, що наведені, не обмежуються і у викладача разом з суб’єктами учіння є безліч можливостей для нововведень, експериментів, пошуку таких методів, що найбільш відповідають цілям їхньої діяльності.

ІІ. Розробка навчальної програми дисципліни “Діяльність комерційних банків”

1. Цілі навчання, загальні відомості про дисципліну “Діяльність комерційних банків”

Дисципліна, що пропонується для викладання у вказаному вище закладі та освітньо-віковій групі носить назву “Діяльність комерційних банків”. Як зрозуміло з назви, предметом вивчення дисципліни є діяльність комерційних банків як вцілому в світі, так і в Україні, зокрема.

Мета курсу: формування системи ЗУН щодо діяльності комерційних банків, їх операцій, результати діяльності; формування певних практичних навичок для їх подальшого застосування в майбутній професійній діяльності.

Основні завдання курсу:

1. Вивчення принципів організації комерційного банку, та мети його створення.

Вивчення принципів діяльності комерційного банку та сутності його основних операцій.

Вивчення факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що впливають на діяльність КБ, а саме:

  • поглиблене вивчення банківського законодавства України;
  • аналіз сучасного стану розвитку та майбутніх тенденцій банківської системи.

Вивчення основ банківського менеджменту.

Вивчення нових напрямків діяльності КБ.

Набуття практичних вмінь та навичок виконання основних банківських операцій.

2 Структурна декомпозиція курсу

Розділ І. Засади створення та організація діяльності комерційного банку.

№ п/п

Тема

План теми

Ключові поняття

1

Порядок створення, реєстрація та ліцензування КБ. Державне регулювання комерційного банку.

Створення КБ
Ліцензування банківських операцій новостворених банків
Економічні нормативи, що регулюють діяльність КБ

*Засновники
*Учасники
*Статутний фонд
*Кваліфікаційна інвестиція
*Сплатний статутний фонд
*Акціонери банку
*Установчий договір
*Установчі збори

*Ліцензування
*Мінімальний розмір статутного фонду
*Норматив платоспроможності
*Нормативи ліквідності
*Нормативи ризику
*Великий кредит
*Норматив інвестування

2

Організаційна структура КБ

1) Організаційна схема типового банку
2) Варіанти організаційної структури в банківській справі

*Організаційні форми
*Рада директорів
*Самостійні банки
*Банківські відділення
*Банківська холдингова компанія
*Філіальні банки
*Кореспондентські відношення
*Мережі банківського обслуговання

3

Доходи, витрати і прибуток КБ

Склад і структура доходів банку
Склад і структура видатків банку
Формування і управління прибутком банку

*Валовий доход
*Операційні доходи і витрати
*Процентні доходи і витрати
*Комісійні доходи і витрати
*Неопераційні доходи і витрати
*Непередбачені доходи і витрати
*Прибуток
*Потоки доходів
*Вихідні потоки
*Маржа

Розділ ІІ Пасивні операції КБ

№ п/п

Тема

План теми

Ключові поняття

4

Загальна характеристика ресурсів КБ

1)Управління власним капіталом КБ
2)Управління депозитами
3) Управління недепозитними ресурсами та іншими пасивами

*Капітал
*Власний капітал
*Акціонерний капітал
*Основний капітал
*Додатковий капітал
*Додатковий
*Резервний фонд

*Залучені кошти
*Депозити до запитання
*Строкові депозити
*Ощадні депозити
*Депозитні сертифікати
*Міжбанківські кредити
*Рефінансіування ЦБ
*Ломбардне кредитування КБ
центральним банком

Розділ ІІІ Активні операції комерційного банку

5

Організація банківського кредитування

Класифікація кредитів
Аналіз кредитоспроможності позичальника
Встановлення процентної ставки по кредиту
Забезпечення зобов’язень позичальника

*Забезпечені і незабезпечені кредити
*Кредити до запитання
*Пролонговані кредити
*Гарантовані кредити
*Кредити за необхідністю

6

Послуги комерційних банків

1) Лізингові послуги
Фаширонгові послуги
Посередницькі і консультаційні послуги
Трастові послуги

*Лізинг фінансовий
*Оперативний лізинг
*Фашиоринг
*Брокерська і дилерська діяльність
*Синдиційований кредит
*Трастові операції
*Агентські послуги
*Довірче управління

7

Особливі види кредитів

Вексельні кредити
Кредити під заставу цінних паперів
Контонорентний кредит
Споживчий кредит

*Обліковий кредит
*Ломбардний кредит
*Анцептний кредит
*Авальний кредит
*Овердрафт
*Диспонт векселя
*Кредити під заставу житла
*Кредити в розстрочку
*Кредити на будівництво
*Кредити під різницю в вартості будинку

№ п/п

Тема

План теми

Ключові поняття

8

Інвестиційні операції комерційних банків

1) Сутність та призначення інвестиційних операцій
Інвестиційні інструменти банку
Ризики інвестиційних операцій, способи хеджування ризиків
Формування інвестиційного портфелю

*Інвестиційні операції
*Інструменти грошового ринку
*Інструменти ринку капіталів
*Процентний ризик
*Кредитний ризик
*Діловий ризик
*Хеджування ризику
*Доходність до моменту погашення
*Номінальна ставка доходності
*Ефективна ставка доходності

Розділ ІV Організація розрахунків

9

Форми та способи безготівкових розрахунків

організація безготівкових розрахунків
Форми розрахунків

*Черговість платежів
*Платіжні доручення
*Вексельні розрахунки
*Акредитивні розрахунки
*Інкасування векселя
*Доміціляція векселя
*Протест векселя
*Відзивний і безвідзивний акредитив

10

Готівково-касові операції КБ

1) Організація касового обслуговування клієнтів
Державне регулювання готівкового обороту

*Чек
*Касові ліміти
*Інкасація готівки
*Приходна каса
*Видаткова каса
*Вечірня каса
*Оборотна каса
*Касові обороти

11

Організація міжбанківських розрахунків

1) Кореспондентські рахунки і кореспондентські відносини банків
Міжбанківські кредити
Клірингові системи

*Лоро-рахунки
*Ностро-рахунки
*Коррахунки
*Технічні коррахунки
*Кредит “овернайт”
*Кліринг
*Клірингові банки
*Клірингові системи
*СЕП

№ п/п

Тема

План теми

Ключові поняття

12

Валютні операції КБ

1) Купівля і продаж іноземної валюти
Пасивні і активні операції в іноземній валюті
Неторгівельні операції з іноземною валютою

*Валютний курс
*Котировка
*Кросс-курс
*Спот-курс
*Конвертованість
*ВКВ
*Резервні валюти

Розділ VI КБ на міжнародному ринку

13

Форми міжнародних розрахунків

1) Форми міжнародних розрахунків, їх характеристика
2) Кредитування експортно-імпортних операцій

*Документарне інкасу
*Акредитив документарний
відзивний
безвідзивний
підтверджений
непідтверджений
*Негоціація
*Авізуючий банк
*Підтверджуючий банк

14

Діяльність міжнародних кредитно-фінансових установ

1) Інтернаціоналізація банківської системи
2) Міжнародні кредитно-фінансові інститути

*Транснаціональні банки
*Багатонаціональні банки
*Іноземні банки
*Банки з іноземним капіталом
*Репатріація прибутку
*Європейський банк реконструкції і розвитку
*Міжнародний валютний фонд
*Світовий банк

3. Тематичний план курсу “Діяльність комерційних банків”

Кількість годин

Перелік тем

лекції

практичні
заняття

самостійна
робота

І. Засади створення та організація діяльності КБ
Порядок створення, реєстрація та ліцензування КБ.
Державне регулювання діяльності КБ
Організаційна структура комерційного банку
Доходи витрати і прибуток комерційного банку

2

2

2

2

2

2

ІІ. Пасивні операції комерційного банку
Загальна характеристика комерційного банку
Власний капітал
Залучення коштів комерційним банком

2
2
2

2
2
2

ІІІ, Активні операції комерційного банку
Організація банківського кредитування
Послуги комерційних банків
Особливі види кредитів
Інвестиційні операції комерційних банків

6
2
2

2

4
2
2

2

2
2

2

ІV Організація розрахунків
Форми та способи безготівкових розрахунків
Готівково-касові операції комерційних банків
Організація міжбанківських розрахунків
Валютні операції комерційних банків

4

2
2
4

2

2
2
2

Ефективність діяльності комерційного банку
1.Прибуток комерційного банку
2.Баланс комерційного банку, його аналіз, основні показники бухгалтерського балансу комерційного банку
3. Платоспроможність банку, ризик та ліквідність банківських операцій

2

2

2

2

2

2

4

VІ. Обслуговування банками зовнішньо-економічної діяльності
Форми міжнародних розрахунків
Діяльність міжнародних кредитних установ

2

2

2

4

Загальна кількість годин:

42

38

18

4. Модель засвоєння бази знань Розділ I


Рівень засвоєння знань

Цілі

Репродуктивний

Студенти мають вміти: дати визначення слідуючих понять; ліквідність КБ. Платоспроможність КБ, обов’язкові резерви, норма обов’язкового резервування;
знати: основні положення установчого договору банку, рівень min статутного фонду, умови ліцензування КБ, склад доходів і витрат КБ

Алгоритмічно-дійовий

Студенти мають вміти: обраховувати основні економічні нормативи діяльності КБ, знати граничні значення нормативів, класифікувати витрати і доходи КБ, вміти обраховувати обов’язкові економічні нормативи

Умовно-професійний

Студенти мають навчитися проводити аналіз економічних нормативів КБ, робити оцінку діяльності КБ в статиці та динаміці, визначати “+” і “-” сучасного стану банку оціненому за допомогою нормативів

Розділ ІІ.


Рівень засвоєння знань

Цілі

Репродуктивний

Студенти мають навчитися:
*визначати поняття: власний капітал,загальний капітал, додатковий капітал, залучений капітал, депозит, вклад, депозитний сертифікат, резервний фонд, міжбанківський кредит, облікова ставка, ставка рефінансування, депозитний %

Алгоритмічно-дійовий

*визначати оптимальний розмір і джерела формування власного капіталу, резервного фонду, нерозподіленого прибутку.

*вирішувати завдання управління банківськими ресурсами, моделі управління пасивами

Умовно-професійний

Студенти мають навчитися планувати та прогнозувати склад і структуру пасивів, оцінювати ефективність залучення коштів.

Розділ ІІІ. Тема 3.1

Рівень засвоєння знань

Цілі

Репродуктивний

Студенти мають навчитися:
*давати визначення понять: кредитна угода, ссуда, позика, базитовий відсоток, забезпечення, застава, гарантія, синдиційований кредит, переуступка прав,цесія, кредитна заявка, проблемний кредит, споживчий кредит, іпотечний кредит;

Алгоритмічно-дійовий

*проводити аналіз кредитоспроможності позичальника, приймати рішення про кредитування за стандартних умов; класифікувати кредити за категорією ризику позичальника; за станом погашення позики

Умовно-професійний

*аналізувати фактори, що впливають на рівень % по позиках, приймати рішення про кредитування в нестандартних умовах


Тема 3.2 і 3.3 ; 3.4.

Репродуктивний

*визначати поняття: лізинг, факторинг,форфейтинг, трастові послуги, вексель акцепт, аваль, акцептний, авальний, обліковий, ломбардний кредит, банківські інвестиції, інвестиційний портфель, кредитний ризик, фінансовийризик, процентний ризик

Алгоритмічно-дійовий

*здійснювати управління активами КБ з точки зору ліквідності доходності і з врахуванням ризику

Умовно-професійний

*оперативно реагувати на зміни на фінансовому ринку, визначати вартість своїх послуг і кредитів, оцінювати ризик, диверсифікувати портфель

Розділ ІV

Рівні засвоєння знань

Цілі

Репродуктивний

*Студенти мають навчитися визначати поняття: платіжне доручення, платіжний документ, платіжна вимога-доручення,акцепт, акредатив, інкасо, вексель, тратта, аваль, індосамент, чек інкасування,доміціляція, ліміт каси, касова заявка

Алгоритмічно-дійовий

*Вміти порівнювати різні форми розрахунків, обирати оптимальну формув конкретних стандартних умовах.

Обраховувати потребу в готівці у клієнта та ліміт каси

Умовно-професійний

*Висловлювати свою точку зору щодо доцільності використання в проблемній ситуації певної форми розрахунків.

Робити прогнозні розрахунки касового оборотуКБ, на основі аналізу касових заявок клієнтів

Розділ V

Рівень засвоєння знань

Цілі

Репродуктивний

*Студенти мають знати: поняття прибутку КБ, поняття ліквідності, стійкості, “великий кредит”, маржа, комісійні витрати/доходи, операційні витрати/ доходи; процентні витрати/доходи

Алгоритмічно-дійовий

*Вміти проводити аналіз балансу КБ, оцінювати результати, робити висновки, вміти визначати чистий прибуток КБ, прибутковість окремих операцій

Умовно-професійний

*Вміти знаходити резерви зростання прибутку КБ, як основного показника ефективності діяльності КБ, приймати рішення щодо розподілу прибутку

5. Форми та методи контролю


Контроль знань студентів з курсу “Діяльність комерційних банків” має проводиться в 3-х розрізах:

  • попередній
  • поточний
  • підсумковий

Попередній контроль. Його мата полягає у виявленні готовності студентів до курсу, наявності у них певних базових знань, що включають знання з курсів “Гроші та кредит”, “Грошово-кредитна система” та ін. Проводиться у вигляді комплексного іспиту у формі тесту, що включає питання з вище названих предметів.

Поточний контроль. Встановлення зворотного зв’язку між студентом та викладачем, перевірка ефективності методики викладання з точки зору засвоєння знань, умінь, навичок. Форми контролю різноманітні, залежать від специфіки кожної окремої теми.

Можуть бути: задачі, опитування, дискусії, тести і т.д.

Підсумковий контроль. Проводиться у формі іспиту, що складається з двох частин:

  • перша - усний іспит, мета - перевірка та оцінка ступеню засвоєння теоретичного, нормативною та методологічного матеріалу;
  • друга - письмове завдання (задача, ситуація), мета- перевірка ступеню засвоєння прикладних умінь та навичок.

ІІІ. Розробка навчально-методичних матеріалів до теми “Інвестиційні операції комерційних банків”

1. Місце теми в структурі дисципліни.


Кредитний та інвестиційні операції комерційних банків є основними в структурі їх активів, а також приносять банку головну долю прибутку.

Тоді як історично склалося, що основною функцією банківського сектору є кредитування, інвестиційна діяльність банків останнім часом теж займає значне місце серед банківських операцій.

Крім того стійка тенденція до універсалізації банківської системи України змушує нас більш детально розглядати весь широкий ряд інших, крім кредитних операцій, що виконує банк. Особливе місце серед них належить інвестиціям в цінні папери, а також всім іншим видам діяльності з цінними паперами, так як це найбільш перспективний і динамічно розвиваючийся сектор фінансового ринку. Саме тому інвестиційну функцію банків виділяють в окрему галузь від комерційної банківської справи (видача позик, залучення депозитів, проведення розрахунків) - інвестиційну банківську справу.

Все вище сказане ще раз доводить необхідність виділення даного матеріалу в окрему тему лекційних та семінарських занять.

2. Головні завдання вивчення теми.

Розуміння сутності і призначення інвестиційних операцій в комерційному банку.

Вивчити можливості КБ по використанню різних інструментів фондового ринку.

Навчитися розраховувати доходність інвестиційних операцій.

Вміти проводити оцінку та знати способи захисту від ризиків при здійсненні інвестиційних операцій.

Ознайомитися з засадами побудови інвестиційного портфелю та методами управління ним.

Оцінити ( по-можливості) сучасний рівень інвестиційних операцій в КБ України.

Розуміти тенденції розвитку інвестиційних операцій комерційних банків як в Україні так і в інших країнах світу

Розуміти відмінності і механізм взаємозв’язку між кредитними та інвестиційними операціями в комерційному банку, а також зв’язок інвестиційних операцій з іншими активними операціями комерційного банку.

Оволодіти практичними навичками здійснення інвестиційних операцій.

2 Модель засвоєння бази знань до теми “Інвестиційні операції комерційних банків”

Рівень засвоєння знань

Цілі

Форми і методи роботи

Форми і методи контролю

Репродуктивний

Студенти мають вміти:
давати визначення понять: інвестиційні операції КБ, інструменти грошового ринку капіталів, акція, облігація, вексель, похідні ЦП, доходність, процентний ризик, кредитний ризик, ринковий ризик
порівнювати:
- кредитні та інвестиційні операції
- різні інструменти
аналізувати:
- різні цілі інвестиційних операцій

- Семінар;
- бесіда;
- самостійна робота;

- Тести;
- запитання;
- бесіда;
доповіді;

Алгоритмічно-дійовий

визначати недоліки та переваги:
- різних видів інвестиційних стратегій
- різних видів ЦП
розрахувати:
номінальну доходність ЦП, чисту приведену вартість,

- практична робота;
- семінар-дослідження

- задачі;
- вправи;
- запитання;
- тести 2-го і 3-го рівнів

Умовно-професійний

аналізувати закономірності розвитку кон’юктури фондового ринку
визначати тенденції зміни % ставок, курсів ЦП, ставок доходності по ЦП знаходити шляхи захисту від передбачуваних ризиків

аналіз ситуації;
дискусії на практичні теми,

проектування;
аналіз ситуації;
тести

3 Рекомендації до проведення занять

Для засвоєння даної теми рекомендується проводити як лекційні заняття так і практичні. Співвідношення годин лекційних та практичних слід регулювати в залежності від особливостей навчальної групи. При достатній теоретичній підготовці студентів більше уваги можна приділити практичній роботі.

Для ефективной роботи студентів рекомендується широко використовувати задачі, вирішення конкретних проблемних ситуацій, вибір з альтернативних варіантів.

Для набуття студентами більш високого рівня знань по темі ефективним було б проведення заняття -проектування, заняття-дискусії.

При проектуванні студенти мали б навчитися визначати місію та стратегію банку в області інвестицій.

На заняття-дискусію рекомендується виносити питання:

  • Розвиток фондового ринку в Україні
  • Роль банків на фондовому ринку
  • До якої системи фондового ринку ми прямуємо?
  • Проблеми організації інвестиційних операцій в комерційному банку
  • Роль аналітиків в проведенні інвестиційних операцій?
  • Ці заняття мають підштовхнути студентів до подальшої пошукової та дослідницької роботи в даній області.

Опорний конспект лекцій.

Інвестиційні операції комерційних банків - це викладення коштів в цінні папери.

Інвестиційні папери поділяються:

а) за призначенням:

  • купівля цінних паперів з метою інвестиції
  • купівля цінних паперів з метою наступного їх продажу

б) за об’ємом:

  • викладення в акції акціонерних товариств
  • викладення в облігації
  • операції з векселями
  • операції з державними цінними паперами
  • операції з цінними паперами в іноземній валюті
  • операції з деревативами
  • операції з іншими цінними паперами

Цілі інвестиційних операцій:

Під безпекою розуміють надійність того, що

І Безпека

а) кошти вкладені в ЦП будуть повернені
б) інвестор отримає гарантований доход

Найбільш безпечними є державні цінні папери

ІІ Доход Найбільш доходними вважаються цінні папери, що є більш ризиковими. Це: акції (прості) корпорацій, облігації та акції вентурних компаній.

Доход також може забезпечуватись за рахунок спекулятивних операцій з цінними паперами

ІІІ Ліквідність Під ліквідністю розуміють здатність швидко перетворити дані ЦП на високоліквідні активи (грошові кошти) з мінімальними витратами.Найбільш ліквідними є, як правило, державні цінні папери, цінні папери високої інвестиційної якості(облігації та акції гарантовані урядом, цінні папери- “голубі фішки”)

ІV Диверсифікація ризику Диверсифікація може здійснюватися:

*по строкам
*по об’єктам
*по емітентам
*в галузевому розрізі
*в регіональному розрізі

Диверсифікація - розподіл коштів певними долями між різними напрямками їх інвестування.

Інвестиціний портфель банку - сукупність всіх його вкладень в ЦП, що знаходиться у його власності в даний час. Існують такі стратегії формування інвестиційного портфелю:

Стратегія “ сходів”: всі кошти інвестуються рівними долями таким чином, щоб поточні надходження від погашення одних цінних паперів інвестувалися в інші цінні папери.

Переваги: забезпечення стабільного доходу, зниження ризику, не вимагає великих витрат на управління портфелем (Схема 1-1)

Стратегія “ короткострокового акценту”: всі кошти інвестуються в корострокові цінні папери

Переваги: забезпечує високі негайні доходи, зменшує ризик зміни процентних ставок (Схема 1-2)

Стратегія “ довгострокового акценту”: всі кошти інвестуються в довгострокові цінні папери.

Переваги ріст капіталу, висока доходність.

Стратегія “штанги”: половина коштів інвестується в короткострокові цінні папери, інша половина - в довгострокові при незначній частці або відсутності середньострокових вкладень.

Переваги: забезпечує негайні доходи, зростання капіталу.

В процесі прийняття рішення щодо вибору тих чи інших цінних паперів інвестиційний менеджер аналізує їх з точки зору:

а) доходності
б) ліквідності
в) ризику

Доходність:

а) номінальна
б) ефективна

Номінальна вираховується за формулою:

(1)

де S(t) - загальна сума отриманого доходу (номінал+дивіденди) після погашення цінного паперу

S(0) - ціна покупки

t - строк до погашення, в днях

Ризики, що притаманні інвестиційним операціям (див.табл.2). Інвестиційна політика банку - загальна стратегія проведення інвестиційних операцій на тривалий період для досягнення поставленої мети.

Типи інвестиційної політики (див.табл.№3)

Особливості інвестиційних операцій комерційних банків України (див.тиабл.4)

Оцінка акцій

(2)
(3)

При економіці з високою інфляцією застосування постійного дивіденду на практиці трапляється рідко. Більш прийнятий метод передбачає постійне зростання дивіденду. Тоді оцінити вартість акції можна таким чином:

де (4)

Vc - ціна ( вартість) простої акції
D1 - поточний дивіденд
k - обліковий банківський процент
g - очікувана норма зростання дивіденлу.

Таблиця 2.

Види інвестиційних ризиків

Ризики

Систематичний

Несистематичний

Макроеконо-мічний Галузевий. Регіональний

Ризики підпри-ємства

Ризики управління портфелем

?

?

?

- ризик країни
- ризик законо- давчих змін
- інфляційний
- валютний
- галузевий
- регіональний

- кредитний (діловий)
- ризик ліквідності
- процент-ний ризик
- ризик шахрайства

- капітальний
- селективний
- часовий
- відзивний
ризик поставки
- операційний
- врегулювання розрахунків

Сценарій ділової гри-дискусії “ Яка найкраща модель?”

Етап І. Підготовчий.

На цьому етапі слід забезпечити кожного учасника навчальної групи матеріалами з теми, літературою. Доцільно також або ж приготувати роздатковий матеріал у вигляді ОІС, або ж виконати її у вигляді плакату (див. ОІС №2).

Перед початком гри треба провести:

а) або перевірку підготовки групи до гри;
б) або вступну лекцію-нагадування необхідної інформації.

(а) Перевірку можна здійснити викликаючи декількох осіб з групи, кожен з яких має розкрити одне з питань:

Характерні риси “англ.” моделі.

Характерні риси “ нім.” моделі.

Характерні риси “ амер.” Моделі.

(б) Лекцію-нагадування можна провести силами групи організаторів гри.

Етап ІІ. Початок гри

Маємо три моделі взаємодії банків з фондовим ринком, а точніше з ринком акціонерного капіталу. Навчальну групу ділимо відповідно на 3 групи. Шляхом жеребкування, або іншим чином кожна мала група отримує завдання:

а) або довести, що дана з трьох моделей є ідеальним варіантом, наприклад, для впровадження на Україні;

б) або ж довести, що дана з трьох моделей є повністю непридатною, наприклад, для впровадження на Україні.

Етап ІІІ. Дискусія.

За наданий час учасники кожної нашої групи мають вирішити:

  • чи вони підтримують чи ні дану модель;
  • які основні переваги даної моделі;
  • які передумови впровадження цієї моделі в Україні (у випадку якщо розглядається питання конкретно по Україні) і підготувати доповідь, що б довела правильність їх рішення.

Представнику (нам) кожної з груп надається слово для виступу. Після ще й час на відповіді на запитання групи.

Етап ІV. Підсумковий.

Вчитель або представник групи організаторів має підвести підсумок дискусій, виділити найкращу групу, назвати плюси та мінуси в роботі інших груп.

4 Завдання для самостійної роботи

1.Назвіть інструменти грошового ринку і ринку капіталу, що можуть бути об’єктом інвестицій комерційних банків.
2.Визначіть цілі інвестиційних операцій комерційних банків, за допомогою яких портфельних стратегій вони досягаються.
Назвіть і охарактеризуйте основні портфельні стратегії.

Яке місце в портфелях банків займають державні цінні папери, і яку функцію вони виконують.

5 Вправи та задачі до теми “Інвестиційні операції комерційних банків”

Задача 1.

На сьогоднішньому аукціоні НБУ по розміщенню держоблігацій (ОВДП) відбулися розміщення облігацій на таких умовах:

Номінал
(грн.)

Строк
(днів)

Середньозважена
ціна(грн.)

Номінальна доходність
(% річних)

100

91

89.22

100

273

75.00

100

364

68.40

Заповніть останню графу

Задача 2.

Інвестиційний менеджер банку розглядає можливість придбання облігацій корпорації “Сітікорп”, яка погашається через 5 років, з номіналом $ 1000 і купонною ставкою 8 %, Поточна вартість облігацій становить $ 900. (Виплата і нарахування відсотків раз на рік).

Користуючись таблицями теперішньої вартості, а також теперішньої вартості акцітетів обрахуйте номінальну доходність облігацій до моменту погашення.

Задача 3.

Інвестиційний менеджер планує купівлю пакету акцій страхової компанії Іншуренс. Прості акції компанії приносять дивіденди в кількості 2 грн. на акцію. Облікова ставка банку становить 12% річних.

Оцініть вартість акцій при умові:

а) якщо дивіденди будуть зростати на 5 % щороку
б) якщо дивіденди не будуть рости

Задача 4.

Банк зацікавлений в проведенні деякої трансформації свого інвестиційного портфеля. Останні півроку роботи були дуже успішними для банку, попит на кредити зростав. Доходи банку по кредитам також зросли. Банківський інвестиційний менеджер може вибирати із декількох видів облігацій, які він деякий час тримав в своєму портфелі:

а) Продати облігації місцевої позики строком 12 років на суму 4 млн.грн. і купівлю облігацій корпорації “Газпром” (також з 12-річним строком) і 8 % купоном по номінальній вартості. Облігації місцевої позики мають поточну ринкову вартість 3750 тис.грн., а в банківському балансі зареєстровані по номіналу.

б) Продаж 12-річних державних облігацій уряду з щорічною купонною ставкою 12 % річних на суму 4 млн.грн., що значаться в балансі по номіналу, по якому банк їх придбав. Ринкова вартість цих паперів зросла до 4330 тис.грн. за штуку.

Яку б з двох портфельних трансформацій ви порекомендували і чому?

Задача 5

Інвестиційний менеджер розглядає можливість придбання акцій акціонерного товариства “Лотус” за курсом 230 при номінальній ціні 100 грн.

Акція приносить дивіденд у кількості 50 грн. Щорічно. Якою є поточна доходність акції?

6 Тестові завдання 1-го рівня складності

Які цілі переслідує банк при проведенні інвестиційних операцій з державними цінними паперами в умовах стабільної ринкової економіки:

а) доход
б) ріст капіталу
в) ліквідність
г) безпека
д) а і б
е) в і г

Найбільш прибутковими є цінні папери:

а) держави
б) місцевих органів самоуправління
в) корпорацій
г) венгурних компаній

Інструменти грошового ринку мають строк погашення:

а) до 3-х місяців
б) до 1 року
в) до 3-х років
г) до 5-ти років

Курс акцій поточна вартість якої складає 100 гр.од. приноміналі 150 гр.од. дорівнює:

а) 66.6 %
б) 100 %
в) 150 %
г) 50 %

Ризик що виникає у випадку зниження курсів цінних паперів у зв’язку з загальним зниженням ділової активності, коливання курсів і процентних ставок на ринку називається:

а) процентний
б) ринковий
в) систематичний

Тестові завдання 2-го рівня складності

Яку з портфельних стратегій необхідно обрати при очікуванні зниження ринкових процентних ставок:

а) довгострокового акценту
б) короткострокового акценту
в) сходів

При очікуваному підвищенні процентних ринкових ставок виникає ризик:

а) зниження вартості цінних паперів в портфелі банку
б) підвищення вартості цінних паперів емітованих раніше
в) зниження доходності цінних паперів в портфелі банку

Під час високої інфляції більші втрати несуть:

а) володарі простих акцій
б) володарі облігацій з купонним доходом
в) володарі привілейованих акцій

Ринкова ціна облігації А вища за ринкову ціну облігації В на 35 %, а доход від облігації А у вартісному виразі вищий за доход від облігації В на 20 %. Поточна доходність буде вищою

а) по облігації А
б) по облігації В

Впорядкуйте по ступеню зростання ліквідності такі інструменти:

а) короткострокові корпоративні боргові зобов’язання з середнім рейтингом
б) короткострокові депозитні сертифікати з найвищим інвестиційним рейтингом
в) середньострокові депозитні сертифікати з середнім рейтингом
г) казначейські векселі
д) казначейські ноти

Тестові завдання 3-го рівня складності

Поршневий нахил кривої доходності цінних паперів слідчить про:

а) перевищення короткострокових ставок над довгостроковими
б) перевищення довгострокових процентних ставок над короткостроковими
в) короткострокові і довгострокові ставки знаходяться на одному рівні

Інструментарії портфельної трансформації передбачає:

а) продажу деяких цінних паперів зі збитками, щоб компенсувати великі об’єми доходів по іншим цінним паперам;
б) продажу деяких цінних паперів зі збитками, щоб компенсувати великі об’єми доходів по кредитам;
в) заміну нових високодоходних випусків цінних паперів - старими, що є менш доходними;
г) заміну старих менш доходних цінних паперів - новими, що є більш доходними

В результаті наступної портфельної трансформації:

Продажа 10-річних облігацій місцевої позики м.Харкова з купонною ставкою 7 % на суму 1000000 грн.

Поточна ринкова вартість
Балансова вартість
Щорічний процентний доход

=
=
=

тис.грн.

1 млн.грн.

70 тис.грн.

Покупка 10-річних облігацій казначейства
з купоною смтавкою 9 %

Поточна ринкова вартість

Щорічний процентний доход

=

=

1 млн.грн.

90 тис.грн.


банк отримає (ставка оподаткування 34 %)

а) поточний прибуток - 50 тис.грн.
б) поточний збиток - 33 тис.грн.
в) довгостроковий прибуток додатково щороку 20 тис.грн. на протязі 10 років
г) довгостроковий збиток щороку 70 тис.грн.
д) довгостроковий прибуток додатково щороку 90 тис.грн. на протязі 10 років.

Ключ до тесту:
Рівень 1: 1е; 2г; 3б; 4а; 5б
Рівень 2: 1а; 2а; 3б; 4б; 5г; б, д, а, в
Рівень 3: 1б; 2 б і в; 3 б і в

ІV Організаційні основи реформування економічної освіти в школі

Загальноекономічні питання незмінно привертають увагу - як у нас, так і за кордоном. Вдома та в школі, в пресі та телепередачах ми стикаємося з різними економічними проблемами. Через це вивчення економіки у сучасній школі (зокрема, в курсі “Людина та сіспільство) дозволить краще зрозуміти систему економічних зв’язків у дії, з дитинства засвоїти найважливіші економічні поняття, вірно оцінювати причини та наслідки різних суспільних явищ.

Результати опитування дніпропетровських старшокласників проведене центром економіки та підприємництва при Дніпропетровському обласному інституті удосконалення вчителів свідчать про зацікавленість учнів середньої школи проблемами економіки.

Водночас на запитання “ Де б Ви бажали отримати комерційні знання?” було одержано таку відповідь: у школі - 57,9% опитаних, на курсах типу нашого Центру - 34,6 % у вузах (коледжах) - 7.5 %.

Як бачимо, більшість хотіла б отримати економічні знання ще у школі для того, щоб, закінчивши її, бути здатним використати ці знання в реальному житті, а можливо, й керуватися ними все життя.

Проте задовольнити економічний інтерес школярів поки що вдається лише у небагатьох випадках, і насамперед тому, що школа не має необхідних кадрів, а спеціальна підготовка викладачів економіки можлива лише протягом кількох років (принаймі, не менш як 5 років, якщо сьогодні розпочати їх навчання). Реальним виходом з становища, яке склалося, може стати перепідготовка тих вчителів, які виявлять бажання вести новий курс. Для цього виникне потреба у спеціальній економічній та методичній літературі, якої практично не має. Але й відкладати на майбутнє економічну підготовку школярів і випускати їх у життя без мінімальних знань з економіки, підприємництва та ін., посилаючись на важкі обставини, також не можна. Культурний підприємець повинен вирости з нинішнього покоління школярів. Вирішення цього завдання передбачає, зокрема, і осмислення того дуже небагатого досвіду, який нагромаджено у сьогоднішніх умовах. Так, Міністерство освіти підготувало програму курсу “Основи економічних знань” для одинадцятого класу в трьох варіантах. У діючому навчальному плані він, правда, розглядається як курс за вибором учнів, але із завершенням роботи над навчальними посібниками стане інтегрованим або навіть базовим.

Деякі вузи почали створювати у себе економічні факультети для школярів. З’явилися вже окремі спеціалізовані класи, базові школи, ліцеї та інші форми організації навчання економіці безпосередньо в системі середньої освіти, заняття у яких проводять вузівські викладачі економіки. Це основна сила і реальна опора у справі забезпечення шкільної економічної освіти. Крім того, є вузи, які організовували довузівську економічну підготовку, мережу базових шкіл, гімназій та ліцеїв при цих вузах, є школи, що організовували роботу з навчання економічним знанням самостійно або при підтримці різних структур.

Головна проблема цих установ - відсутність підручників і конкретних методичних розробок.

Створюючи власну методику викладання економіки у середній школі цікаво ознайомитись з організацією економічного навчання в Американських школах, мета якого - навчити учнів (студентів) застосувати інструменти економічного аналізу при вирішенні особистих, суспільних та національних проблем.1

Курс экономики для старших классов средней школы. Учебное пособие по экономике. Методика обучения. Под редакцией профессора Дж. С. Моргана. Нью-Йорк, 1984.

Так, однією з провідних фундаментальних проблем вважається “дефіцит” - стан, що виникає через невідповідність потреб та обмеженість ресурсів покликаних ці потреби задовольнити, дефіцит змушує зробити вибір, розподіляючи ці обмежені ресурси.

Характерною є послідовність впровадження цього поняття: від розвитку економічної термінології (І) через пояснення “ на мові учнів” (ІІ) до контролю засвоєння матеріалу (ІІІ). Наприклад:
І етап: “дефіцит” є результатом невідповідності порівняно необмежених потреб обмеженим ресурсам;
ІІ етап: учні пояснюють, чому вони не можуть мати всі ігри, одяг, спортивне спорядження, якими їм хотілося б володіти, вказуючи на недостатність певних ресурсів, необхідних для виробництва цих речей.

На пізнішому етапі навчання дефіцит вже визначається учнями як вибір не лише на персональному рівні, але й на рівні суспільства. Причому наголошується: уряд стикається і завжди стикатиметься з цією ж проблемою. Свідченням засвоєння є те, що учні тепер перелічують речі, необхідні їхнім родинам, а також послуги, які мають бути наданими місцевою владою та урядом. Потім вони вибирають те, від чого готові відмовитися, щоб отримати перелічені урядові послуги, та мотивують своє рішення. Крім цього, учні показують, що якість трудових ресурсів (“людського капіталу”) може бути поліпшена шляхом вкладання додаткових коштів у освіту, професійну підготовку та охорону здоров’я.

Слід зазначити, що при навчанні економіці в американській школі проблема вибору та альтернативних витрат постійно і наполегливо вводиться у свідомість учнів. Більшість досліджень у галузі економіки пов’язані з аналізом причин, які спонукають індивідуумів, організацій та суспільство у цілому робити вибір. Кожного разу, коли робиться подібний вибір, необхідно відмовитися від однієї з альтернативних можливостей. Людина в ринковій системі має вирішувати: чи дотримуватися раніше вибраного шляху, чи віддати перевагу новому. Таким чином, ціна вибору та можливість його здійснення - ключові категорії економіки.

Схожа методика застосовується й при вивченні багатьох інших економічних категорій: прибутку, продуктивності, обміну тощо. Так, при вивченні теми про підприємництво можна запросити до класу місцевих підприємців, після чого учні напишуть короткий твір про ризик, який бере на себе підприємець, приймаючи рішення. Можна також провести анкетування “Характерні риси підприємця”, в ході якого відповісти на головне питання: “Якою мірою володієте рисами підприємця?”. Відповіді даються за трибальною шкалою (незначний, середній, значний ступінь володіння) за різними рисами та якостями: високий рівень енергії: міцне здоров’я; готовність ризикувати; наполегливість і т. д.за 20 позиціями.

Поряд з цим групі учнів(класу) доручається вивчити біографії знаменитих підприємців (заняття “Підприємці - раніше та тепер”) - наприклад, від Б. Франкліна до братів Макдональдс - і потім скласти рейтинг їхнього характеру та здібностей, порівнявши з рейтингом, складеним самими підприємцями за якостями, які:

а) найважливіші для успіху;
б) важливі для успіху;
в) найменш важливі для успіху.

Таке порівняння не тільки буде корисним для учнів, але й може дати дещо несподівані результати - зокрема, виявиться, що підприємцю “потреба у владі”, “сильне бажання заробити гроші” та інші якості менш властиві ніж “дух суперництва”, “ сильна необхідність чогось досягти”.

Аналіз відносин між виробниками та споживачами у рамках ринкової економіки роз’яснюється за допомогою різноманітних дидактичних ігор (“Заробити на життя”, “Дай та візьми”, “Чому люди торгують?”). В результаті учні підводяться до висновку: власники ресурсів пропонують їх виробникам в обмін на гроші та використовують останні для придбання готової продукції; виробники використовують виручені від продажу гроші для придбання ресурсів. Таким чином здійснюються кругооборот грошей, товарів та послуг. Важливим моментом є обгрунтовання теоритичних знань прикладами з практичної дійсності.Таким чином, кожну економічну категорію, що вивчається можна проілюструвати конкретною ситуацією.

а) Ринок - це система, яка дозволяє здійснювати обмін товарами та послугами між продавцями і покупцями; ціна товару визначається співвідношенням попиту та пропо-зицій; зміни, які вносяться у технологію виробництва, коливання цін можуть впливати на пропозицію, а зміни доходів, смаків, чисельності населення, ріня цін - на попит.

Приклад.

В результаті зростання попиту на дієтичні продукти зросла їхня ціна, а потім і обсяг виробництва. Зміни технології у бік зниження собівартості викликали зростання пропозиції, а це знизило ціни.

б) Ефективна взаємодія продавців і покупців забезпечується завдяки раціональному розміщенню ресурсів, що спрямовуються на виробництво тих товарів, за які споживачі готові платити. Рушійною силою ринкового механізму є конкуренція. Ринок, на якому конкуренція відсутня, характеризується зростанням цін та скороченням виробництва.

Приклад.

Конкуренція серед виробників персональних комп’ютерів змусила їх поставляти на ринок комп’ютери, що мають якомога більшу кількість функцій, за найнижчими цінами, якби виробництво було монополізованим, картина була б зовсім іншою.

в) Ринок регулює розподіл більшої частини національного доходу. В США розмір заробітної плати залежить від співвідношення попиту та пропозиції на той чи інший вид продукції.

Приклад.

Програмісти одержують набагато вищу заробітну плату, ніж кваліфіковані робітники, оскільки попит на послуги програмістів вищий.

В процесі вивчення розглядаються поняття “потреби” та “споживання”, ставлення людей до праці, можливості збільшення особистого доходу. Навчитися визначати величину продуктивності праці, вивчити вплив на неї спеціалізації та інвестицій, зрозуміти її значення для економіки допомагає ділова гра “Ключ до продуктивності”.

У своєму вступному слові вчитель роз’яснює: оскільки основною проблемою економіки є дефіцит ресурсів, необхідно постаратися одержати максимум можливого з тих ресурсів, які ми маємо у своєму розпорядженні. Учні поділяються на групи по 4-5 чол., кожна група обирає своїй фірмі назву. Мета - за допомогою простих матеріалів (папір, ручки, скріпки) виготовити якомога більше паперових книжок.

Робота складається з 4-х етапів на кожному з яких змінюються умови (спершу всі виготовляють книжки від початку до кінця; потім впроваджуються поопераційний поділ праці; збільшується кількість засобів виробництва (ручок); “ звільняються” один робітник). Попросіть учнів звернути увагу на показники колонки “Зразок”, використані в таблиці при підрахуванні продуктивності:

Зразок

І етап

ІІ етап

ІІІ етап

ІV етап

Кількість виготовлених книжок

4

Вартість матеріалів (по 25 центів на 1 книжку)

1 дол.

Кількість робітників

4

Зарплата (по 1 дол. На 1 робітника)

4 дол.

Плата за оренду приміщення

2 дол.

Капіталовкладення

0.5 дол.

Загальні затрати

7.5 дол.

Продуктивність

1.88

Потім проводиться обговорення виконаної роботи (дані по групах зводяться на дошці воєдино). Приблизні запитання:

який ефект дав поділ праці на ІІ етапі?
яка форма організації виробництва ефективніша?
як вплинуло на собівартість підвищення продуктивності праці?
чому необхідно підвищувати продуктивність?
що можна ще здійснити для її підвищення?
Наприкінці оцінюється якість відповідей на поставлені вчителем питання.

Не менш важливим моментом при вивченні умов переходу до ринку є обгрунтування необхідності системи соціального захисту населення (підсумкові уроки теми з економічної реформи на сучасному етапі). Коли економіка переживає інфляцію, хтось виграє. Учням необхідно засвоїти, хто саме втрачає або виграє у кожному конкретному випадку, та вміти, по можливості, уникати негативних наслідків інфляції.

В цьму може допомогти така форма заняття, як урок-“суд”1 під назвою “Справа місіс Енн Флейшн” (від англ. “інфляція”).

Серед учнів розподіляються ролі “містер Конгломерат”, “місіс Домовласниця”. “містер Бакс”, “Професор”, “місіс Енн Флейш”, суддя, обвинувач, захисник.

Після проведення рольової гри слід обговорити її результати з метою поглиблення розумінняя зображених процесів. При цьому можна поставити такі проблеми:

  • припустимо, що всі персонажі сценки дізнаються, що інфляція утримається на рівні 10 % протягом 20 років. Як вони поводитимуться у такому випадку?
  • Див.: “Преподавание истории в школе” №2, 1991.
  • місіс Домовласниця бореться з інфляцією, придбаваючи нерухомість - чи має вона рацію?
  • як позначиться інфляція на реальних доходах різних людей?

Поряд з розглянутими діловими іграми, які навчають азам ринку, не менш важливою є й проблема оцінки рівня знань. Систематичний контроль допоможе вплинути на засвоєння матеріалу не лише шляхом внесення змін до методики навчання, але й шляхом повідомлення учнів про їхні успіхи.

Не секрет, що наведені вище елементи методики викладання економіки вже відомі достатньо і в нас, але далі розмов і схвалень справи не йдуть. Це частково пояснюється складністю впровадження інновацій, недостатністю коштів, кваліфікованих та зацікавлених кадрів, консервативністю існуючої системи освіти.

Заключення

Наведену в роботі методичну розробку теми “ Інвестиційні операції комерційних банків, на мою думку, можна використовквати для проведення занять з цієї теми в курсі “Діяльність комерційних банків” як у вищих навчальних закладах загального економічного напрямку, так і в навчальних закладах типу банківських шкіл, коледжів тощо.

Дана розробка пропонує наряду з традиційними формами проведення занять, нові форми та методи, що мають на меті підвищити ефективність засвоєння матеріалу учнями(студентами, слухачами). А також дати змогу набути практичних навичок з області банківської діяльності шляхом активізації навчального процесу. Під активізацією навчання розуміється широке застосування АМН та засобів наочності.

Так автором розробки пропонується проведення заняття у формі ділової гри-дискусії “Яка модель найкраща”, що містить як елементи гри (розподіл ролей, сценарій і т.д.), так і елементи дискусії (обмін різними точками зору, запитання аудиторії тощо).

Ця гра була апробована на заняттях з методики викладання економіки студентів 4 курсу НЕУ. Тобто вже з власного досвіду можна зробити висновки про ефективність використання таких методів в процесі навчання.

1.10.96

1.01.97

1.04.97

91.9

131.5

167.1

Сума ОВДП,млн.грн

18.9

21.4

21.3

Питома вага в балансі,%

1.10.96

1.01.97

1.04.97

20

52.5

54.2

Сума ОВДП,млн.грн

6.96

10.17

9.4

Питома вага в балансі,%

1.10.96

1.01.97

1.04.97

5.95

7.3

9.4

Сума ОВДП,млн.грн

4.81

5.47

6.9

Питома вага в балансі,%

1.10.96

1.01.97

1.04.97

5.5

16.4

18.4

9.56

22.23

19.9

1.10.96

1.01.97

1.04.97

10.5

13

24.4

7.58

9.37

15.3

1.10.96

1.01.97

1.04.97

8.75

4.78

7.2

Сума ОВДП,млн.грн

28.32

15.48

24.1

Питома вага в балансі,%

1.97

2.97

3.97

4.97

5.97

6.97

7.97

8.97

9.97

Акції

10

30

30

40

30

35

50

55

60

Векселі

100

110

170

200

210

240

280

300

330

ЦП в інвалюті

200

200

240

260

285

290

270

210

200

Недержавні БЗ

350

350

400

460

450

480

530

530

550

Державні БЗ

700

800

900

1130

1130

1250

1400

1460

1820

Широкие структурные изменения, которые происходят в экономике Украины в период становления государственной независиммости и перехода к рыночным отношениям требуют преобразований в денежно - кредитной политике. Формирование и становление банковской системы нового типа не есть кратковременным актом .Это длинная поэтапная программа. Процес реформирования банковской системы носит системы носит комплексный характер , он объединяет все элементы банковского сектора и находится в неразрывной связке со всеми сферами деятельности государства.

Cистема бухгалтерского учета ,которая действовала до 1 января 1998 года , была тормозящим фактором у развитии рыночных отношений ,у внешнеэкономической деятельности субъектов хозяйствования , у привлечении иностранного капиталла в экономику государства Реформирование бухгалтерского учета и отчетности определяется как к международным стандартам . Первоочередным заданием которые были поставлены перед специалистами Национального Банку Украаины - изучить основные приннципы , на которых базируются на международных стандартах , разобраться у зарубежных методиках учета и отчетности , проанализировать и выявить общие моменты в порядке ведения бухучета в странах с рыночной экономикой и в Украине , а также определить , что и как можно у нас применить ,какие существуют общиие приннципы построения бухгаалтерского учета . Одним из первых шагов реформирования была разработкам нового плана счетов бухгалтерского учета в банках Украины..Новый план счетов дает возможность вести учет с учеттом принятых в международной практике норм и стандартов .Это - один из главны х пунктов програмы еформированиябухгалтерского учета в коммерческих банках Украины .Также новый план счетов объединяет в себе такие цели бухгалтерского учета в банках :

  • финансовые - включают большое колличество полезной информаации о наличи и движении средств , о кредитах ,капитал , издержки и доходы о состоянии и движении имуществаа банкка , отобразить риски и резервы банка ;
  • управленчиские - быть информационной базой для ежедневного принятия соответствующих решений , оперативного контроля , анализа и планирования деятельности ;
  • статистические - предоставлятьвозможностьполучать общую информацию для контроля со стороны органов государственной статистики , Международного валютного фонда ;
  • контролирующиие - давать возможность выбирать необходимую информацию для надзора со стороны Национального Банка , налоговых имдругих контролирующих организаций , а также для внутреннего контороля со стороны самого банка .

План счетов - это основа национальной системы бухгалтерского учета . Он является способом отображения операций банка , данные на основании которых затем формируются в разнообразные формы отчетности для различных пользователей информации.

Рассмотрим изменения которые произошли в учете операций комммерческих банков с ценными бумагами.

Учет ценных бумаг в портфеле банка

Вложения банка в Ценные бумаги ,происходят путем приобритения акций и долговых обязательств , эмитированых Правительством Украины и другими юридическими лицами .

Вложения банка в акции можно подразделить на краткосрочные (на продажу) и долгосрочные (на инвестиции).Что касается долговых ценных бумаг , то их можно подразделить на:

1) ценные бумаги на продажу ;
2)ценные бумаги на инвестиции;
3)ценные бумаги , которые рефинансируются Национальным баанком Украины.

Ценные бумаги в порттфеле банка на продажу - это те ценные бумаги кот орые приобретины для их дальнейшей перепродажи с целью получения доходов от кратковременного повышения рыночной цены ценных бумаг , и которые отвечают одновременно двом требованиям :

а) свободно обращаются на рынке ;
б) имеют определенный краткосрочный период дееспособности.

Ценные бумаги в портфеле банка на инвестицци - это ценные бумаги приобретенные для их сохранения до погашения или получения дохода от долгосрочного вложения .

Отличия между ценными бумагами на продажу и на инвестиции состоит в отношении самого инвестора и в зависимости от того на какой период они были приобретены .Поэтому однотипные ценные бумаги могут быть кратковременным вложением в одну компанию и долгосрочным в другую .Четкое разграничение вложений очень важно , потому что они по разному отражаются в учете .

Ценные бумаги , которые рефинансируются Национальным банком Украины - это ценные бумаги , которые входят в перечень ценнных бумаг , принимаемые Национальным банком Украины в обмен на средства (приме облигации внутреннего государственного займа , операции “РЕПО”).
Кратковременные финансовые вложения в акции осуществляются банками за счет собственных средств.

Учет акций ,которые приобртены с целью получения прибыли от их дальнейшей реализации осуществляется на балансовом счете № 191”Акции и другие вложениия с нефиксированым доходом в портфеле банка “на продажу (А) за ценой приобретения.Эта цена включает в себя рыночную цену- текущая цена на активном рынке ценных бумаг (цена на конец отчетного периода по которой продавец согласен продать ,а покупатель приобрести данные ценные бумаги),плюс все дополнительные издержки ,которые были понесены при приобретеии акций.

Учитывая принцип осторожности в конце каждого отчетного периода сравнивается стоимостьприобретения акций и их рыночной стоимости , и далее они отражаются в балансе за меньшей из этих двох соимостей(по принципу нижней стоимости).Рыночная стоимость краткосрочных вложений в акции отражаются справочно.

Правило нижней стоимости применяются в учете только для отображения убытков ,тоесть разность между ценой приобретения и рыночной ценой акции находит отображениелиш тогда ,когда рыночная цена на протяжении учетного периода становится ниже цены их приобретения. Cнижение стоимости акций рассматривается как убыток и формируется резерв. Превышение рыночной сотимости над ценой приобретения в учете не отображаются.

Если портфель акций на продажу включает в себе пакеты акций различных кампаний ,правило нижней стоимости применяется чаще по отношению к общей цене портфеля акций чем к отдельным составным частям портфеля.

Оценка этого портфеля в конце отчетного периода имеет такой вид:


Рыночные ценныые бумаги

Цена приборетения(грн.)

Рыночная цена(грн.)

Простые акции компанни А
Привелигирированые акции компании Б
Простые акции компании В

10000

23000
7000

9000

22000
8000

Итоговая стоимость портфеля

40000

39000

Согласно правилу нижней стоимости это будет отображено:

  • Д- № 970”Затраты” 1000грн.
  • К- № 022”

Если какие нибудь акции, которые входят в состав порттфеля для продажи , цена котторого была уценена соответственно с принципом нижней стоимости ,продаются,то реализационный доход или убыток - это разность между ценой реализации и ценой приобретения ,независимо от того ,какова балансовая стоимость этих акций была на момент реализации и изображаются как доход или затраты по соответственным счетам №960 “Доходы” или № 970 “Затраты”.

По оканчанию отчетного периода производится коректирование остатка сформированого остатка резерва счет № 022.уменьшение резерва изображается проводкой:

  • Д- №022
  • К- №960”Доходы”

Доходы от кратковременных вложений в акции в виде процентов либо дивидентов учитывается на счете № 960”Доходы2 от кратковременных вложений”.В конце учетного периода не делается проводок ,что касается начисления дивидентов по акциям ,приобретенных с целью продажи.

Долгосрочные ивнестиции в акции следует рассматривать как инвестиции, которые дают инвестору возможность контролировать деятельность компании и те которые не дают таковой возможности.Процентным соотношением акций с парвом голоса (простые акции) к акционерномму капиталу , которым владеет инвестор определяется уровнемм воздействия инвестора над другой компанией.

Отображение в учете долгосрочных инвестиций осуществляется в соответствии с уровнем собственности (процентом влияния).

Долгосрочные вложения данка в акции без значительного возздействия на новом балансовом счете №674.Учет вложений в асоциированые компании-компания в которй инвестор имеет сущщественнное влияние т.е.владеет более чем 20% капитала предприятия,а также в дочерние предприятия - те предприятия которые контролируются инвестором т.е.инвестор владеет 50% или более частью капитала,осуществляется соответственно на балансовых счетах №825 и №678.

Долгосрочные инвестиции отражаются в учете по цене приобретения , которая включает рыночную цену приобретенных акций плюс все комиссионные и другие издержки ,связаные с приобретением.

В зависимости от уровня собственности оценка и отображение долгосрочных инвестиций в акции в учете осуществляются такими методами:


Уровень собственности

Счет

Подход к оценке и отчетности

1.Никакого существенного воздействия
2.Существенное воздействие
3.Контроль

674
825
678

Метод стоимости
Паевой метод
Метод консолидированой отчетности

Акции по счету №674 “Акции и другие вложения с нефиксированымм доходом в портфеле банка для инвестиций”отражаются по меньшей мере из двох стоимостей (стоимости вложеного капиитала или рыночной стоимости мметодом “стоимости”).

Особенности паевого метода есть то,что инвесто зачисляет объявленый эмитентом доход от инвестиций ,в эквивалентной доле собственности,на увеличение этой инвестиции.При этом делается проводка :

  • Д- №825”Вложения в асоциированые компании”
  • К- №960”Доходы от инвестиций”

После объявления и оплаты дивидентов рассматриваются как возвращение части инвестиции.При этом осуществляется проводка:

  • Д- №161”
  • К- №825”вложения в асоцииированые компании”

Если банку принадлежит контрольный пакет акций, которые учитываются на балансовом счете №678, банк ( как главная компания ) составляет обобщенную консолидированную финансовую отчетность.

Обобщенная финансовая отчетность составляется только в тех случаях, когда удовлетворяются два основных условия : возможность контроля дочернего предприятия и экономическая совмещаемость. Если указанные условия не удовлетворяются , приобретенные акции отражаются в балансе банка ( главной компании ) как вложения в ассоциированные компании ( бал.счет №825).

Номинальная стоимость приобретенных банком акций учитывается на внебалансовом счете № 9960 в разрезе эмитентов.

Приобретение долговых ценных бумаг Правительства Украины совершается за счет собственных и привлеченных средств , а долговых ценных бумаг ( векселей , облигаций, сберегательных сертификатов и т.д. ) других эмитентов - только за счет собственных средств.

Краткосрочные вложения в долговые ценные бумаги Правительства Украины и местных органов власти учитываются по балансовому счету №676, банков и других юридических лиц по балансовому счету №193.

Краткосрочные долговые ценные бумаги всегда отражаются в учете по стоимости их приобретения ( и никогда не отражаются по принципу низшей стоимости , то есть не переоцениваются ), их рыночная стоимость приводится только справочно. В отличие от долгосрочных , по краткосрочным долговым ценным бумагам не амортизируется дисконт или премия , так как они не будут хранится до погашения. В конце учетного периода по краткосрочным долговым ценным бумагам производится начисление процентного дохода.

Результат ( прибыль или убыток ) от торговли этими бумагами отражается по счетам №960 или №970.

Долгосрочные долговые обязательства ценные бумаги Правительства Украины и местных органов управления ,а также банков и других юридических лиц учитываютсмя банком до их погашения сооответственно на балансовых счетах №677” Долгосрочные долговые обязательства ценные бумаги Правительства Украины и местных органов управления” и №675” Долговые ценные бумаги банков и других юридических лиц”.

Банки могут приобретать долгосрочные долговые ценные бумаги в момент их выпуска или после на протяжении срока действия этих обязательств.

Долговые ценные бумаги могут быть приобретены за их номиналом, с премией или дискотом в зависимости от того какое соотношние фактически сложилось между официально установленой ставкой процентов и рыночной ставкой по этим ценным бумагам .Если рыночная ставка выше ,чем официально установлена , то ценные бумаги продаются с дисконтом .И наоболрот ,если рыночная ставка процентов ниже ,чем официально установлена - продаются с премией.

В зависимости от этого следует рассматривать долгосрочные долговыые ценные бумаги ,приобретенные; за номиналом: с дисконтом: с премией, а также те которые приобретены между датами оплаты процентов(купонв).

На дату приобретения долгосрочные ценные бумаги регистрируются по цене приобретения и не переоцениваются при изменении рыночной стоимости ценных бумаг.

Учет долговых ценных бумаг осуществляется в разрезе каждой составной части ценной бумаги; номиальной стоимости, дисконта ,премии.Для этого в аналитическом учете к счетам№677и № 675 открываются отдельные субсчиита;

№677(1)”Облигации внутреннего государственного займа”
№677(2)”Неамортизированый дисконт по ОВГЗ “
№677(3)”Неамортизированая премия по ОВГЗ”

При приобретении ценной бумаги с дисконтом осуществляется проводка;

Д - 677(1)
К - 677(2)
К - 161

При приобретении ценной бумаги с премией ;

Д - 677(1)
К - 677(2)
К - 161

Балансовая стоимость долгосрочных ценных бумаг будет определяться путем присоединения к номиналу (субсчета 1) ценной бумаги остатка премии (субсчета 3),или наоборот путемвычитания остатка дисконта (субсчета 2).

Ежемесячно, на протяжении периода от даты приобретения до погашения ценной бумаги необходимо осуществлять амортизацию дисконта и премии с отнесением начисленых сум на увеличение или уменшение процентных доходов (балансовый счет № 960).

Велечына амортизаци дисконта (премии) за период вычисляется методом прямой таким образом , чтобы остаток неамортизировааного дисконта на день погашения ценной бумаги был нулевым.

по дисконтным ценным бумагам сумма амортизации дисконта увеличивает процетный доход ,а сумма амортизации премии умешает процентный доход по ценным бумагам, приобретенным с премией .При этом осуществляются проводки;

- при амортизации дисконта

Д-№677
К-№960

- при амортизации премии (уменшается сумма начисленого дохода по номиналу ценной бумаги)

Д-№960
К-№677

Начисление процентов по купонным ценным бумагам осуществляются ежемесячно по процентной ставке начиная с даты их приобретения .

Кроме этого банк-покупатель может оплачивать сумму накоплнного процента,которая включена в стоимость ценной бумаги,приобретенной между датамми оплаты купонов.Она равняется велечине процента ,которая начислена за период с момента выпуска ценной бумаги или последней оплаты купона до дня приобретения.Оплаченый накопленный процент учитывается на счете №626”Начисленные доходы”.

Оплаченные накопленные проценты по купонам ценных бумаг списываются в момент фактического получения купона.Начисленные проценты после приобретения ценной бумаги определяются как доход.

Сумма комиссионных ,оплаченых при приобретении ценных бумааг относятся на валовые затраты в момент их приобретения (субсчет №970”Комиссионные издержки по операциям с ценными бумагами”).

При продаже ценных бумаг разница ,которая возникает между ценой продажи и балансовой (которая определяется с учетом сумм амортизации премии и дисконта) отражается на счетах №№960,970 как прибыль(убыток)от торговли ценными бумагами.

Для отчисления возможных убытков при снижении на протяжении года рыночной стоимости инвестиционных ценных бумагформируют резерв под их обесценивание. При этом делают проводку;

Д-№970
К-№019

Превышение оценочной рыночной цены ценных бумаг над балансовой стоимостью бухгалтерской проводкой не сопроваждается.Сумма уменшения резерва вследствии увеилчения цены ценных бумаг ,по которым был образован резерв учитывется на счете №960(“Уменшение резерва под обесценивание ценных бумаг”).Также на этот счет зачисляется сумма образованого резерва в следствии продажи инвестиционных ценных бумаг. Порядок изображения в учете операций с инвестционными ценными бумагами в национальной валюте в Приложении 1.

Иногда возникают обстоятельства при которых руководство банка принмает решение о продаже инвестиционных ценных бумаг ,или переведение их с инвестиционного портфеля в портфель ценных бумаг предназначеных для продажи.Такие ершения могут быть приняты ,если:

- возникает необходимость скоректировать отношение активов и пассивов;
- произошли изменения в налоговой политике банка;
- возникает более выгодная инвестиционная политика;

Если эти операции осуществляются ,перевод инвестиционных ценных бумаг в ценные бумаги для продажи,ценные бумаги переводятся по текущей рыночной стоимости на день переведения и далие учитываются как ценные бумаги для продажи.При уменшении их стоимости ,на разность между баланссовой и рыночной стоимостью формируется резерв в день переведения .При увеличении цены ,учет разности между балансовой и рыночной стоимостью откладывивается до момента продажи ценных бумаг так как ценные бумаги не учитываются на счете ценных бумаг для продажи во время их приобретения.Полученая прибыль отображается на счете №960 ,как прибыль от ценных бумаг.Процесс переведения отражается по рыночной цене на момент переведения ,так как будто переведенные ценные бумаги продавались.

Операции купли-продажи ценных бумаг отражается в бухгалтерском учете датой заключения договора .В особых случаях отображение в документах операции по дате расчета возможно ,если сума по расччете совпадает с сумой в день операции.

На внебалансовых счетах №9803,9804 учитываются обязательства по ценным бумагам,которые имеют рыночную котировку и которые необходимо переоценить.Нереализованые курсовые разницы по переоценке ценных бумаг отражаются на внебалансовых счетах №9805 - нереализованая прибыль , №9806 - нереализованый убыток.

Если договором предусмотрено возможность отказаться от выполнения договора (опцион),тогда в балансе будет отражаться только уплаченая или полученная суммя премии.

Ценные бумаги эмитированные банком

Банк как эмитент ценных бумаг выпускает ценные бумаги и обязуется выполнять свои обязательства , которые выттекают с условий их выпуска.Права и обязоности по ценным бумагам возникают с момента их передачи эмитентом покупателю.

Банк имеет право на выпуск ценных бумаг с момента регистрации этого выпуска ,и уплаты государственной пошлины.

Акция свидетельствует о долевом участии акционера в уставном фонде банка .Акции могут быть именными и на предьявителя,привелигироваными и простыми.

Учет именных акций фиксируется в книге регистрации акций.

Привелигированые акции дают приемущественное право на получение дивидентов ,но держатели не имеют право принимать участие в управлении банком. Простые акции имеют право голоса,эти акции могут быть выпущены на сумму больше 10% уставного фонда банка.

Простые и привелигированые акции в бухгалтерском учете отражаются отдельно.На суммарную аноминальную стоимость акций акционеру могут выдаваться сертификаты, Также к акции могут выдаваться купонные листы для выплаты дивидентов.

Уставной фонд коммерческого банка формируется только зза счет свободных средств участников(акционеров).Часть кого - либо из участников не должна превышать 35% уставного фонда .Увеличение уставного фонда за счет нераспредиленной прибыли ,денежных средств других фондов банкам запрещен.

Для формирования уставного фонда до регистрации коммерческого банка в региональном управлении Национального банка Украины учредители открывают временный счет №467 “Акционерных обществ и обществ с ограниченой ответственностью”,на который каждый из учредителей вносит определенную часть уставного фонда .

После регистрации банка заакамулированные средства перечисляются со счета №467 на корреспонденский счет уставного фонда .В случае отказа в регистрации средства с временного счета возвращаются учредителям банка.

Зарегистрированный уставной фонд банка учитыватся на балансовом счете №010 в разрезе уплаченого и неуплаченого;

№010(1)”Уплаченый зарегистрированный уставной фонд капитала”
№010(2)”Неуплаченый зарегистрированый уставной фонд капитала”

По кредиту счета №010(1) проводятся суммы уплаченого зарегистрированного уставного капиталла оит акционеров банка в денежном выражении и суммы ,направленные на пополнение уставного фонда по решению собрания акционеров банка после утверждения годового бухгалтерского отчета и расспределения прибыли.

По кредету счета №010(2) проводятся суммы зарегестрированные , но неуплаченого уставного капиталла в кореспонденции со счетом №904(1)”Неуплаченный уставной фонд акционерами банка”.При этом производятся проводка;

1) после регистрации уставного капиталла

Д- №904(1)
К- №010(2)

2) при получении средств от акционеров и их зачислении к уставному капиталу

Д- №161 одновременно Д- №010(2)
К- №904(1) К- №010(1)

Взносы к незарегистрированному уставному фонду учитывается на отдельном балансовом счете №904(2)”Взносы акционеров к незарегистрированому уставному фондам” .

Банком оглашен и незарегистрированный уставной фонд с 100000 акциями номинальной стоимостью 1 грн.Получено взносов по этому фонду 30000 грн.

161

904(2)

30000

Банком зарегистрировааный уставной фонд

904(1)
904(2)

010(2)
010(1)

70000
30000

Получены средства после регистрации уставного фонда

161
010(2)

904(1)
010(1)

70000
70000

Если акции реализуются инвестору по цене,выше номинальной стоимости, тогда эмиссионыне разницы ,которые воззникают между ценой первичного размещения и их номинальной стоимостью учитываются на внебалансовом счете 012.В дальнейшем эмиссионный доход используется соответственно с законодательными актами .В соответствии с законодательством запрещается первичное размещение акций среди инвесторов по цене которая ниже номинальной.

Отображение операции по балансовому счету №010 осуществляется только на балансовом счете главного отделения .

Коммерческие банки -юридические лица имеют право доверять своим филиалам заниматься размещением ценных бумаг среди клиентов банка.Средства ,полученные филиалом банка за реализацию акций поих номинальной стоимости ,зачисляются на счет №904 и перечисляются главному отделению через счет №890 “Расчеты между учреждениями одного банка текущего года” для формирования уставного фонда, главное отделение зачисляет эти средства на основании полученых от филиалов документов.

Банк может выкупать у акционеров акции, которые принадлежат ему, для их дальнейшей перепродажи или анулирования этот процесс должен длиться на протяжении одного года.Учет собственных акций ,выкупленых у акционеров или анулирование в соответственном порядке ,осуществляется на балансовом счете №034 по рsночной стоимости.Разность между рынончой стоимостью и ценой приобретения определяется в доходах(№960) или затратах(№970)банка.

Дивиденты по акциям определяются у национальной валюте или как процент от номинальной стоимости и оплачиваются после их формального оглашения Советм банка.

Путем выпуска долгоых обязательств банки осуществляют привлечение средств .Долговые обязательства могут выпускаться в виде облигаций ,векселей ,сберегательных сертификатов.

Банки могут выпускать облигации на сумму не более 25% от размера уставного фонда и лиш после уплаты всех выпущенных акций.Выпуск облигаций для пополнения уставного фонда ,погашения бытков запрещаеться.

Банк, который выпускает финансовый вексель свидетельствует о безусловном денежном обязательстве оплатить после наступления строка определенную сумму денежных средств векселедержателю .

Сберегательные сертификаты выпускаются срочными и до востребования .Доход выплачивается при предъявлении сертификата для оплаты в банк.

Долговые обязательства могут продаваться по номиналу ,с дисконтом или премией,Продажная цена определается как разница между установленной по них ставкой процентов и рыночной ставкой процентов.

Ценные бумаги собственного долга учитываются на следующих балансовых счетах ;

№199-облигации и векселя
№703-депозитные сертификаты по привлеченным средствам
№717-сберигательные сертификаты по вкладам

Выпущенные облигации ,векселя,сберегательные сертификаты и другие ценные бумаги собственного долгаучитываются по номинальной стоимости ,в связзи с чем учет долговых обязательств осуществляется в разрезе каждой составной части ценной бумаги; номинальной стоимости ,дисконта, премии .Для этого в аналитическом учете по соответственным балансовым счетамоткрываются отдельные субсчета.

Для учета долгоовых обязательств (облигаций) к счету №199 открываются счета;

№199(1)”Облигации выпущенные банком”
№199(2)”Неамортизированый дисконт по собственным облигациям”
№199(3)”Неамортизированная премия по собственным облигациям”

По кредиту счета №199(1) отображается номинальная стоимость выпущеных ценных бумаг собственного долга. По дебету счета №199(2) - сумма неамортизированного дисконта собственных долговых ценных бумаг.

По кредиту счета №199(3) отображается сумма неамортизированной премии по ценным бумагам ,проданым с премией.

Такиим образом осуществляются следующие банковские проводки ;

- при выпуске ценной бумаги с дисконтом;

Д-№161
Д-№199(2)
К-№199(1)

- при выпуске ценной бумаги с премией

Д-№161
К-№199(1)
К-№199(3)

Учтенные банко суммы премии и дисконта амортизируются ежемесячно на протяжении периода от даты продажи ценной бумаги до ее погашения с отнесением начасленных сумм на процентные издержки балансового счета №970 .Полученная премия уменшает издержки на уплату процентов.

Величина амортизации дисконта (премии)за период вычисляется методом прямой таким образом ,чтобы остаток неамортизированого дисконта(премии) в момент погашения ценой бумаги был равен нулю. При этом осуществляют проводки;

-при амортизации дисконта

Д-№970
К-№199(2)

- при амортизации премии уменшается сумма начисленых изздержек по номиналу ценной бумаги;

Д-№199(3)
К-№161(фактичекая цена выкупа)
К-№960(илиД-№970)-сумма разности между номинальной стоимостью ценных бумаг и ценой их выкупа.

Полученные разрешения на выпуск ценных бумаг учитывается на внебалансовом счете №9983 в сумме выданого свидетельства о регистрации. Бланки ценных бумааг учитываются по нминальной стоимости на внебалансовых счетах №№9959,9973,9995.Бланки выданые под отчет учитываются насчетах №9972,9994.Учет погашеных ценных бумаг осуществляется на внебалансовом счете №9997.

Особенности учета отдельопераций банка с ценными бумагами.

В связи с широким применением векселей банки могут осуществлять с ними такие операции;

1) кредитные

-учет векселей
-предоставление кредитов под обеспечение векселей
-рефинансирование вексельных операций

2)комиссионные

-принятие векселей для инкасирования
-домициляция

Розділ ІІ

1.Інвестиції комерційних банків в державні боргові зобов’язання (ДБЗ)

Мета інвестиційної діяльності комерційного банку заключається в забезпеченні отримання доходу, ліквідності і приросту капіталу на основі росту курсової вартості цінних паперів.

Значимість ДБЗ як інструменту банківських інвестицій важко переоцінити.

Якщо розглянути іінвестиційний портфель українських банків,то починаючи з липня  1995 року ДБЗ займають основну його частину. Можна сказати, що поява ринку ОВДП зумовила серйозний вихід банків на фондовий ринок. За 1997 рік вкладення банків в ОВДП збільшились в 3 рази і на кінець року склали 1761 млн.грн, а по іншим даним !967 млн.грн.Хоча найбільшим інвестором на ринку ОВДП залишається НБУ,що пояснюється кризовим становищем державних фінансів.

Активність банківських операцій з ДЦП визначається багатьма факторами.

Ситуація серед українських банків така: ( див.табл.2.1) найбільшими інвесторами в ОВДП традиційно залишаються Ощадбанк, Приватбанк, банк “Україна”. Аваль та інші.

Таблиця 2.1 Банки держателі ОВДП

Банк

ОВДП, млн.грн

Ранг

на 1.07.97

на 1.01.98

на 1.07.97

на 1.01.98

Україна

30.6

313.5

4

1

Ощадбанк

193.6

286.1

1

2

Приватбанк

131.5

208.9

2

3

Аваль

52.5

109.4

3

4

Укрсоцбанк

24.3

73.4

6

5

Славянський

22.5

47.7

7

6

Вабанк

25.3

44.9

5

7

Надра

12.2

34.0

11

8

ПУМБ

13.1

25.8

9

9

Укркредитбанк

16.4

19.1

8

10

В таблиці 2.2 наведені агреговані дані про портфелі ОВДП українських комерційних банків на 1.01.98р.

Цікаво, що найбільшу долю наявного капіталу на ринок ОВДП спрямовують невеликі банки з уставним фондом в 6-20 млн.грн ( в середньому 13% ресурсів ) і менше 6 млн.грн (9.2%). Більш крупні банки спрямовують на ОВДП в середньому не більше 7% валюти балансу.

1 Бізнес №5(9.01.98).-с.18 Таблиця 2.2


Група

ОВДП

млн.грн

Відсоток в балансі

Всі банки

1761.4

7.8%

Системні банки

675.0

6.3%

Банки з уставним фондом більше 20 млн.грн

391.6

6.8%

Банки з 100% іноземним капіталом

37.6

6.8%

Банки з уставним фондом 6-20 млн.грн

517.4

13.0%

Банки з уставним фондом менше 6 млн.грн

139.8

9.2%

Розрахунок порпівняльної ефективності отримання прибутку від продажу ресурсів і купівлі облігацій.

А. Вихідні дані:

06.02.98 - прийнято депозит 700 000грн. під 35% річних
06.02.98 - купівля облігацій на 700 000грн. строком на 6 місяців по ціні 68.4 грн.
06.02.98 - продаж ресурсів під 55% річних на строк 6 місяців

Б. Розрахунок

Плата за депозит :

  • (700 000* 35% *273)/365*100=183 246(грн.)
  • Доходність облігацій :
  • (100-70.0)/70.0*365/273*100%=57.3%

Доход від облігацій :

  • (700 000*57.3*273)/100*365=300 000(грн.)

Прибуток після оподаткування :

  • (300 000-183 246)*0.70=81 728(грн.)

Доход від продажу ресурсів :

  • (700 000*60%*273)/365*100=314 137(грн.)

Прибуток після оподаткування :

  • (314 137-183 246)*0.70=91 624(грн.)

6. Різниця прибутку:

91 624-81 728=9 896(грн.)

. Розрахунок

Розділ III Проблеми і перспективи розвитку операцій комерційних банків з державними цінними паперами

Робота на фондовому ринку є відносно новим видом діяльності для вітчизняних комерційних банків. За короткий період роботи банків з ОВДП вже можна зробити певні висновки перш за все щодо проблем в їх діяльності. Ці недоліки можна розділити на ті, що виникають внаслідок дії факторів, об’єктивних по відношенню до банків, і такі, що є результатом помилок менеджменту банку безпосередньо. До першої групи можна віднести:
Криза ринку ОВДП, що підвищує ризиковість оперецій на ньому. Так по останнім ? даним зовнішні інвестори оцінюють ризиковість українських ОВДП ...

Втрата більшості клієнтів-нерезидентів через неврегульованість питань оподаткування їх доходів в Україні, а також через ряд інших факторів.1-ша редакція ЗУ “Про оподаткування прибюутку підприємств“ від 28.12.94р. звільняла доходи по держоблігаціям від оподаткування і передбачала 15% податок на прибуток нерезидента у випадку її репатріації за кордон, якщо інше не передбачено міжнароднимдоговором України по податковим питанням; згідно редакції цього закону від 22.05.97р. доходи по ОВДП оподатковуються по ставці 30%, а дію міжнародних договорів відсунуто на другий план.

Відсутність належного попиту на ОВДП з боку вітчизняних інвесторів, що звужує можливості для надання посередницьких послуг.
Труднощі виходу вітчизняних банків на іноземні фінансові ринки.

Крім того виявились ряд проблем, таких як:

Відсутність аналітичного підходу. Проблеми, що виникли восени 1997 року, коли цінні папери , прш за все ОВДП, яких у власності нинішнього банку було вже на десятки міліонів доларів,значно втратили свою ліквідність, переконливо продемонстрували , що астав час серйозно займатися стратегічним аналізом на рівні комерційного банку; серед причин, які не дозволили деяким банкам своєчасно відреагувати на ситуацію, можна назвати:

  • -нерозуміння сутності процесу виходу банку через покупку ОВДП на світовий фінансовий ринок (З всього об’єму реалізованих в минулому році ОВДП більше 50% знаходилось у власності нерезидентів і лише 2-3% куплено населенням України.);
  • -відсутність необхідного досвіду- практично всі банки є новачками на фінансовому ринку і ще не встигли усвідомити притаманний йому ризик;
  • -перегрузка членів правління банків поточними справами ( введення МСБО);
  • -відсутність відносно простих критеріїв контролю ситуації, що б давали шанс передбачити негативний розвииток ситуації в її “зародку”.

Невикористання можливостей зовнішніх фінансових ринків, в першу чергу ринків державних цінних паперів країн близького зарубіжжя;

Недостатній розвиток маркетингової діяльності по порпозиції посередницьких, трастових, консультаційних послуг на ринку державних цінних паперів.

Рекомендована література

  1. Питер Роуз С. “ Банківський менеджмент”. М.: 1995 р.
  2. Мороз А.Н. “ Основы банковского дела”. К.: Либідь., 1994 г.
  3. Жуков “ Банки и банковские операции”. Москва., 1997 г.
  4. Банковский портфель -1./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.
  5. Банковский портфель -2./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.
  6. Банковский портфель -3./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.
  7. Усоскин. Современный комерческий банк и его операции. М.: 1993 г.
  8. Маркова О.М. Коммерческие банки и их операции. М.: 1995 г.
  9. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков российский и зарубежный опыт. М.: 1995 г.
  10. Иванов В.А. Настольная книга по немецкому банковскому делу.: М.: 1996 г.
  11. Мінеба С.П. Участь банківського капіталу у фінансуванні промисловості. К.: 1997 р.
  12. Розвиток ощадної справи в Україні. Під ред.Кульчицької О.Й. К.:1996 р.
  13. Львов К.С. Банки и финансовый рынок. Санк-Петербург., 1995 г.
  14. ЗУ “ Про банки і банківську діяльність”
  15. Положення “ Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків” від 29.09.97 № 323
  16. Положення НБУ “ Про кредитування” від 28.09.95 № 299
  17. Інструкція НБУ № 10 “ Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків”.

Список рекомендованої літератури

  1. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том1. Теория. Том 2. Стратегия Брук Н., Вашингтон., 1995.
  2. Банковские операции. Часть 3. Миркин Д.М., М.: 1995.
  3. Гудков А.М. Инвестиции в ценные бумаги., Инфра-М., М.: 1996.
  4. Банковский менеджмент. Питер Роуз С., Дело., М.: 1997 г.
  5. Ефремов Н.А. Операції комерційних банків з цінними паперами., М.: 1995 р.
  6. Рябова Р.И. Операції в банку з цінними паперами. М.: 1996 р.
  7. Тадвей Ричард. Операції банків з цінними паперами. Великобританія - Київ. 1995 р.
  8. Романенко О.В. Фінансові ризики в діяльності комерційних банків. Київ.: 1997 р.
  9. Сков А. Нильс. Фінанси і управління./Прет.А.О., Варшава.: 1994 р.


  © Реферат плюс


Поиск
Реклама

  © REFERATPLUS.RU  

Яндекс.Метрика